Як і кожного справжнього митця, Лесю Українку хвилювала проблема ролі поета й поезії в суспільстві. Відповідь вона шукає у багатьох творах, серед них і поема «Давня казка». Цей твір порушує багато питань, наприклад, про суть людського щастя, про вдячність. Ці ж самі

Проблеми хвилюють і багатьох із нас, адже не секрет, що кожен має своє уявлення про значення поезії в житті людини (важливе чи не дуже), про щастя, людську вдячність.

У часи Лесі Українки поширилася думка, що мистецтво, поезія доступні й зрозумілі далеко не всім. Тому й треба творити «мистецтво для мистецтва» («штуку для штуки»), для обраних, а не широкого загалу. І. Франко у статті про творчість Лесі Українки, аналізуючи «Давню казку», писав: «У наших часах, в часах загального рознервовання і екстравага-ції, у часах, коли скрізь лунає аж лящить поклик "штуки для штуки", аж чудно якось із уст поета почути такі тверезі та здорові погляди на задачу і вагу поезії, які висказує тут наша авторка. По її думці, поезія для маси робочого народу — потіха в горю, спочивок по праці, для кожного чоловіка — природний вираз розбудженого чуття і вищих змагань, для всієї громади — заохота в боротьбі і докір усякій нікчемності; для пригноблених вона — гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників — грізний месник».

У Лесі Українки «казка давня», але вона пройшла випробування часом, її проблеми та ідеї актуальні і донині. По-перше, справжня поезія — пісня-порадниця й розрадниця людини. По-друге, не можна побудувати свого щастя за рахунок інших, роблячи когось нещасливим; по-третє, тільки особисто вільна людина може бути щасливою; по-четверте, не варто забувати про почуття вдячності. Може бути ще й по-п’яте, по-шосте і так далі. Гарний мистецький твір саме і відзначається своєю багатогранністю.

Відомий дослідник творчості Лесі Українки Олексій Ставицький пише: «В художніх образах "Давньої казки" утверджується ідея високого призначення і всеперемагаючої сили мистецтва. Поетові пісні допомагають володареві якоїсь казково-умовної країни графові Бертольдо здобути прихильність коханої, перемогти "бусурманського царя" і навести лад у своїх володіннях, а коли він забуває про свої обов’язки перед підданими і доводить країну до розрухи — обертаються грізною непереборною силою проти нього. Графські слуги кидають поета у в’язницю, але "всі пісні його, всі гадки" годі замкнути у тюремних стінах. Вони стають грізною зброєю трудящого люду в "страшній затятій" війні за "правду нову"».

Висновок. Основна думка, ідея поеми «Давня казка» — утвердження сили мистецтва і його високого призначення. Але не менш важливими є ідеї і про вільну творчість, особисту свободу як необхідну умову нормального існування людини, про складову людського щастя, яка полягає в служінні народові, про людську гідність та вдячність.

Опорні слова й поняття: поема, призначення поета, всеперемагаюча сила мистецтва, особиста свобода.