Жанрова своєрідність роману: «не роман, а роман у віршах - диявольська різниця». Перевага ліричного початку в романному оповіданні. Чільна роль автора в романі. Автор як ліричний центр оповідання.

Ліричні відступи представляють автора як героя власного роману й відтворять його біографію. Біографічний пунктир відступів: перший розділ - оповідання про молодість і згадування про південне посилання, шоста - прощання з молодістю, восьма - оповідання про ліцейські роки. Суб’єктивний мир автора в ліричних відступах.

Від «А» до «Я»: тематичний діапазон ліричних відступів. Роль ліричних відступів у створенні художнього образа епохи. З’єднання в романному оповіданні епічної широти й ліричної суб’єктивності. «Євгеній Онєгін» - «енциклопедія російського життя» від першої особи.

Ліричні відступи й пейзажні фрагменти оповідання: об’єктивна «прозаїчність» і суб’єктивна «поетичність» картин російської природи.

Ліричні відступи на «літературні» теми: проблеми сучасної Пушкіну літератури (питання жанрових переваг, іншомовних запозичень, взаємодії європейської й російської літератури й т.д.) на сторінках роману. Романтизм і романтики в іронічному світлі авторського оповідання.

Ліричні відступи як літературна біографія «Євгенія Онєгіна»: відтворення історії створення роману на сторінках роману. Автор як читач власного роману («переглянув все це строго…», «пора мені… п’ятий зошит / Від відступів очищати»). Можливі, але нереалізовані шляхи розвитку романної дії. «Плани» і «чорнові начерки» будущихпроизведений у романі. Ліричні відступи - найважливіший спосіб побудови «вільного роману».

Звертання до читача в ліричних відступах. Образ читача на сторінках роману. «Роман вимагає балаканини»: ефект вільного діалогу із читачем.

«Роман автора» і «роман героїв» в «Євгенію Онєгіні»: ліричне авторське оповідання вбирає в себе історію героїв, виводячи на перший план справжнього головного героя роману - його творця.

«Уж не чи пародія він?»: Онєгін у колі літературних героїв епохи

Широта й розмаїтість «книжкового миру» у романі. Основні аспекти літературної полеміки на сторінках роману. Коло читання героїв і автора. «Літературність» всіх героїв роману: пушкінські персонажі представлені на тлі найважливіших літературних типів епохи в зіставленні або протиставленні з ними.

«Байроновская» тема в романі: Байрон як літературний «опонент» автора (глава перша, строфа LVI) і один з деяких улюблених письменників Онєгіна («Він з опали виключив / Співака Гяура й Жуана»). Онєгін і байронічний герой: іронічне переосмислення мотивів розчарування, нудьги («англійський сплін»), гордої самітності. («Лорд Байрон примхою вдалої / Наділив у сумовитий романтизм / И безнадійний егоїзм».)

Онєгін і байроновский Чайльд-Гарольд в авторському зіставленні (глави перша й четверта):

Як Child-Harold, похмурий, млосний,

У вітальнях з’являвся він.

Прямим Онєгін Чильд Гарольдом

Удався в замислену лінь.

Онєгін як пародійна проекція Чайльд-Га-Рольда в сприйнятті Тетяни (глава сьома):

…Що ж він? Ужели подражанье,

Незначна примара, иль ще

Москвич у Гарольдовом плащі,

Чужих примх истолкованье…

Онєгін як літературний «двійник» Байрона: «Співакові Гюльнары наслідуючи…» (глава четверта) - відсилання до Байрона як авторові поеми «Корсар» (Гюльнара - ім’я героїні поеми).

Онєгін і Грандисон: пушкінський «байронічний» герой на тлі смутно-доброчесного позитивного героя сентиментального роману Ричардсона. Онєгін як Грандисон у сприйнятті Тетяни і як антитеза Грандисону в інтерпретації автора:

Але наш герой,.хто б не був він,

Уж вірно був не Грандисон.

Онєгін як ціла низка літературних типів у сприйнятті Тетяни (глава третя):

Коханець Юліи Вольмар,

Мальок-Адель і де Линар,

И Вертер, мученик заколотний,

И незрівнянний Грандисон… -

Усе для мрійниці ніжної…

В одному Онєгіні злилися.

Онєгін і Мельмот: Мельмот - герой роману англійського письменника Ч. Метьюрина « Мельмот-Блукач» (витриманого в жанрі «роману жахів»); Мельмот - черговий «прототип» Онєгіна в сприйнятті Тетяни (глава третя) і одна з можливих масок Онєгіна в оцінці петербурзького світла (глава восьма):

Чим нині з’явиться? Мельмотом,

Космополітом, патріотом,

Гарольдом, квакером, ханжею,

Иль маскою щегольнет інший?

«Грибоедовская» тема в романі й спектр літературних зв’язків «Євгенія Онєгіна» з комедією «Горі від розуму».

Онєгін і Чацкий:

Він вернувся й потрапив,

Як Чацкий, з корабля на бал.

Двоїстий статус заголовного героя в романі: Онєгін - «приятель» автора («Онєгін - добрий мій приятель»), жива людина зі своєю драматичною долею, і Онєгін - умовний літературний персонаж («мій герой»). Образ Онєгіна в романі - багатолика тінь різноманітних літературних героїв романтичної епохи, поле перетинання численних літературних асоціацій. Зображення Онєгіна на тлі літературних героїв з добутків самих різних письменників - спосіб підкреслити «літературність» доброго приятеля автора

Збережи - » Розгорнуті плани творів до роману - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” . З'явився готовий твір.