Мелвилл визнаний класиком літератури, а його роман «Моби Дикий, або Білий Кит» - найбільшим американським романом XIX століття. «Моби Дикий» - книга незвичайна. Вона написана всупереч всім існуючим законам жанру й не схожа на жодне добуток світової літератури. Читати «Моби Дикий» не легко. Приходтся переборювати свого роду «опір матеріалу». Втягшись в опис морської стихії раз у раз доводиться спотикатися об спеціальні глави, присвячені докладної класифікації китів. Не кваплива повість про корабельне життя зненацька переміняється драматургічними сценами

«Моби Дикий» - це роман про людину й людство, але в першу чергу про історичні долі співтовариства людей, що йменували себе американцями. Хоча сюжет «Моби Дикий» побудований як історія китобійного рейса в далекі простори Атлантики й Тихого океану, головним предметом авторської уваги залишається сучасна Мелвиллу Америка

Ця книга в значній мірі звернена в майбутнє. Автор вивчає сучасність не тільки для того, щоб відтворити її в художнім образі. Головна його ціль - на основі досліджень сучасної йому Америки пророчити її завтрашній день

Із самого початку автор віддає долю «Пекода» у руки трьох неоанглийских квакерів: власника корабля Вилдада, капітана Ахава і його старшого помічника Старбека. Від них залежить напрямок, успіх і ціль плавання. Кожний з них персоніфікує певну епоху розвитку Америки

Вилдад — це день учорашній. Сьогоднішній день Нової Англії представлений Старбеком. Майбутнє втілене в образі Ахава. Якраз воно й займає думки автора найбільше. Ахав - характер складний, суперечливий, багатозначний. У ньому сплавлени романтична таємничість, біблійний віковий біль людства, фанатична ненависть до Зла й така ж необмежена здатність творити його. Але крізь всю складність, крізь сплетення фізичних, моральних, психологічних елементів чітко проглядаються «закони буття».

"Моби Дикий" - філософський роман. Переважна більшість сучасників Мелвилла думало, що сили керівним людським життям, рано як і життям народів і держав, лежать за межами людини й суспільства. Песиміст і скептик, Мелвилл сумнівався в справедливості цих подань. У своєму романі він піддав їхньому аналізу й перевірці, який жодне з них в остаточному підсумку не витримало. Мелвилл поставив проблему в самому загальному виді: чи існує в природі якась вища сила, відповідальна за життя людини й людського суспільства? Відповідь на це питання вимагав у першу чергу пізнання природи. А тому що природа пізнається людиною, то негайно вставало питання про довіру до свідомості й про основні типи свідомості, що пізнає. Із цим зв’язана найбільш складні символи в "Моби Дике", і насамперед сам Білий Кит

Історики літератури дотепер сперечаються щодо символічного значення цього образа. Що це — просто кит, втілення світового Зла, або символічне позначення вселеної? Білий Кит в "Моби Дике" існує не сам по собі, а завжди в сприйнятті персонажів роману. Ми не знаємо, по суті, як він виглядає насправді. Але зате нам відомо, яким він представляється Стаббу, Ізмаїлові, Ахаву й іншим

Для Стабба Моби Дикий просто кит. Величезний білий кит, і тільки. Для Ахава Моби Дикий втілення всього Зла миру. Для Ізмаїла - символічне позначення всесвіту. І справа тут не в тім, що Моби Дико символічно представлений у декількох іпостасях. Справа в типі свідомості, що пізнає. У Стабба свідомість індиферентне. Воно тільки реєструє явища, не піддаючи їхньому аналізу й не намагаючись визначити їхню істоту. В Ахава свідомість що проектує. Йому байдуже, який Моби Дикий насправді. Ахав переносить на Білий Кит подання, що живуть у його власному мозку. Саме по цьомуе свідомість Ахава трагично. Ахав не може знищити Зло. Він може знищити лише самого себе

Лише споглядальній свідомості Ізмаїла Мелвилл дає побачити істину. Ця істина з погляду релігійної ортодоксії крамольна й жахлива. У вселеної незмога, що направляють життя людини й суспільства. У ній немає ні бога, ні провіденціальних законів. У ній - тільки невизначеність, безмірність і порожнеча. Вона байдужна до людини. Цей висновок надзвичайно важливий