Віконт відправляє Дансени лист, у якому нагадує парубкові про існування Сесилии, що жадає уваги й любові й готової зустрітися з ним тої ж уночі, тобто Дансени повинен зробити вибір між кокетством і любов’ю, між насолодою й щастям. Дансени, не попередивши маркізові про те, що їхнє нічне побачення відміняється, зустрічається зі своєї юної коханої. Маркіза приходить у лють, одержавши при пробудженні записку від Вальмона: «Ну як ви знаходите втіхи минулої ночі?..» і придумує спосіб жорстоко помститися йому. Вона показує записку Дансени й переконує його викликати віконта на дуель. Вальмон гине, але перед смертю він відкриває Дансени ока на маркізу де Мертей, показуючи безліч листів, що свідчать про регулярну переписку між ними. У них вона розповідає про себе, притім самим безсоромним образом, скандальні історії. Дансени не робить із цього таємниці. Тому незабаром маркізі доводиться пережити жорстоку сцену. У театрі вона виявляється одна у своїй ложі, хоча завжди поруч із нею бувало багато шанувальників, після ж спектаклю, вийшовши у фойє, вона обсвистана присутніми чоловіками; чаша її приниження переповняється, коли пан де Преван, що ніде не з’являвся після своєї пригоди, входить у фойє, де всі його радісно привітають. Ні сумніву, що йому надалі повернуть і посада, і чин

Маркіза, перехворівши віспою, виявляється жахливо спотвореної, і хтось із її знайомих вимовляє фразу, підхоплену всіма: «Хвороба вивернула її навиворіт, і тепер її душу в неї на особі». Вона біжить у Голландію, прихопивши із собою діаманти на дуже велику суму, які підлягали поверненню в спадщину її чоловіка. Сесилия Воланж, довідавшись про смерть де Турвель і Вальмона й про ганьбу маркізи, іде в монастир і приносить обітниця послушниці. Дансени залишає Париж і відправляється на Мальту, де має намір назавжди залишитися й жити вдалині від світла

Н. Б. Виноградова

Pages: 1 2