Республіка Болівія (Republica de Bolivia) - це оточена сушею країна в Південній Америці із площею 424,164 квадратних миль (1,098,581 квадратних кілометрів) . Країна стала оточеною сушею з тих пор, як втратила своє тихоокеанське узбережжя, що відійшло до Чилі у війні з 1879 по 1884 рік. Простягнувшись не більш, ніж ан 950 миль (1,503 кілометрів) з півночі на південь і на 800 миль зі сходу на захід, Болівія граничить на півночі й сході із Бразилією, на південно-сході з Парагваєм, на півдні з Аргентиною й на південно-заході із Чилі й Перу. Озеро Тикикака, друге по величині озеро в Південній Америці й перше у світі по торговельній навігації, поділене з Перу. Проте, офіційна столиця це місто Сукре, де перебуває Верховний Суд, але фактична столиця це Ла Пас, де функціонують виконавча й законодавча галузі державної влади. Хоча всього одна третина Болівії розташована в горах Андах, вона в основному вважається високогірною країною, тому що сама розвинена й з найбільшою щільністю населення. Частина її території перебуває в Андах або поруч із ними. Сама країна має багату історію: вона була колись частиною древньої імперії Інків і пізніше стала частиною іспанського Віце-Королівства Перу, забезпечуючи батьківщину величезною кількістю срібла. Офіційні мови - іспанський і індійські Аймара й Quechua. Переважна більшість населень - римські католики. Болівія, хоча багата мінеральними ресурсами, залишається слаборозвиненою країною, чия економічне життя базується в основному на сільському господарстві й виробництві сировини, видобутку природного газу, олова.

ЗЕМЛЯ.

Рельєф.

Західний гірських регіон Болівії, один із самих населених районів миру, становить серце країни. Анди досягають тут найбільшої ширини й ськладності. На заході уздовж границь Чилі - Західні Кордильєри, які містять велика кількість діючих вулканів і увінчуються найбільшою вершиною республіки - горою Саяма, висотою більше 24.400 футів (6,523 кілометра) над рівнем моря. На сході - Східні Кордильєри, чия чудова північна частина поруч із Ла Пасом називається Кордильера Реал (королівський ланцюг) . Між хребтами лежить рівна, гола місцевість Альтиплано (Високогірне Плато) . Плато це відносно рівне зниження близько 500 миль у довжину й 80 завширшки, що лежить на висоті ~ 12250 футів. Поверхня цього величезного плато, ськладеного в основному зі зруйнованих водою й вітром гірських відкладень, м’яко спуськається до Півдня; його гладкість зм’якшується випадковими пагорбами й гірськими хребтами. Границі Альтиплано характеризуються більшими уступами, острогами.

Водна система.

Води Болівії діляться на 3 частині - басейн Амазонки на північному сході, басейн Рио так ла Плато на крайньому південно-сході й басейн озера Тітікака в Альтиплано. Великі болотисті рівнини уздовж рік Бени й Маморе, які ставляться до басейну Амазонки, містять у собі озера й лагуни, деякі з них досить більші, такі як озеро Рогоагуадо. На околицях ріки Парагвай (яка протікає паралельно східної границя Болівії і є частиною басейну Ла Плати) є кілька дрібних озер, з яких самі більші Какерез, Мандиоре. Північніше розташовуються більші болота Харайес. Ця область, як і схід^-схід-північно-схід піддається повеням у плини літнього періоду. Третя водна система розташовується в Альтиплано це є самим більшим регіоном внутрішніх вод Південної Америки. Тут розташовано одне із самих високогірних озер - озеро Тикикака. З нього випливає ріка Десагуадеро; озеро Поопо, у яке впадає ця ріка. Також в Альтиплано перебувають мілководні солоні озера. Водна система Болівії не має виходу до моря й тому вся зайва рідина інтенсивно випаровується й поглинається сухими ґрунтами. Озеро Тітікака займає ~ 8500 квадратних кілометрів. Це найбільше високогірне озеро в Південній Америці. Воно розташовано на висоті ~ 12500 (3,810 км.) футів і має 120 миль у довжину й не більше 50 миль завширшки. Його максимальна глибина більш ніж 900 футів (~ 300 метрів) . На поверхні озера багато островів. Озеро - прісноводне.

Озеро Поопо, на відміну від Тітікака, солоне й мілководне.

ҐРУНТУ.

Ґрунту Альтиплано - в основному глинисті, піщані й кам’янисті - сухі й неродючі. Схили руйнуються сильними вітрами й зливами. На півдні багато солончаків. Але на півночі є багаті мулисті ґрунти на місці відступаючими століттями вод Тітікака. Існує думка, що Тиагуанако важливе стародавнє місто інків, що зараз у десяти милях від південного берега озера Тітікака колись був на самому березі й було портом. У зв’язку із цим у районі цього міста перебувають багаті мулисті ґрунти.

КЛІМАТ.

Незважаючи на те, що Болівія цілком перебуває в тропіках, її клімат має всі градації температур від жари екваторіальних низменностей до арктичного холоду. В Андах контрасти температур і опадів залежать більше від висоти над рівнем моря, чим від відстані від Екватора. Різниця температур літа й зими мала. Опади вбогі, в основному у вигляді літніх злив у грудні й січні. Середня температура між 7 і 11 градусами Цельсия. Але зимова температура нижче. Ночі холодні в плині всього року. На півночі озеро Тітікака значно зм’якшує клімат. Тут часто безхмарно й дивно чисте повітря, що дає чарівні види на Альтиплано. А в долинах Юнгас сиро й хмарно в плині всього року. Середньорічна температура Болівії коливається від 17 до 20 градусів Цельсия. А опадів у Болівії випадає більше 1350 міліметрів у рік, основна частина яких доводиться на грудень, січень і лютий.

РОСЛИННЕ ЖИТТЯ.

Величезні простори південного Альтиплано займають солончаки й пустелі. Але північніше росте тверда пучкова трава, який харчуються лами. Альтиплано позбавлено дерев, але в долинах навколо озера Тітікака успішно розводять евкаліпти. Юнгас одягнені в розкішні джунглі, які включають величезна розмаїтість тропічних рослин. Серед них: дерево хіна, з якого добувають хінін і чагарник кока - джерело кокаїну. У дощових лісах амазонки (Сельва) росте каучукове дерево бразильський горіх і цінна деревина.

ТВАРИННИЙ МИР.

На Болівійському високогір’ї серед тварин виділяються різні породи верблюдів лама, альпака, гуанако; їхня батьківщина Анди. В Андах водяться самі великі хижаки серед птахів - кондори, які гніздяться на висоті ~ 3-4 кілометрів. Багато більше дрібних птахів і водоплавних - лисихи, баклани, качки, гусаки, чайки живуть в озера Тітікака. А більші зграї фламінго живуть в озера Поопо. У басейні Амазонки - достаток риби й велика кількість жаб, жаб, ящірок, мільярди різних комах. Зустрічаються також рідкі тварини, такі як броненосці, муравьеди, дика свиня, пума, багато різновидів гризунів - нелітаючий птах, схожа на страуса, хоча й багато менше його розмірами. Серед богатого тварини миру північних лісів ягуар, лінивець, тапір, мавпи. У Болівії також зустрічається велика кількість рептилій. Серед них - кайман - різновид крокодила.

ФОРМА ПОСЕЛЕНЬ.

У Болівії 3 головних населені області - Альтиплано, Валлес і область Санта Круз в Ориенте. Альтплано, які займають десяту частину Болівії, високогірне й прохолодне. Інки знаходили тут повітря здоровее й бодрее, чим у жарких сирих долинах. Північне Альтиплано залишається самим плотнонаселенним регіоном Болівії. Тут нахлодятся міста Ла Пас і Оруро. Місто Ла Пас - найбільше й найважливіше місто в Болівії.

Мало колоніальної архітектури збереглося там. La Paz швидко ріс і розвивався наприкінці 19-ого й початку 20-ого сторіччя як залізничний центр і фактична столиця країни. Промислові райони міста розташовані високо по сторонах долини, торговельні райони - під ними, а резиденції середнього класу - на нижньому рівні.

Інші міста Altiplano - Oruro, Uyuni, і Tupiza-Є також залізничними центрами й пов’язані з гірничодобувною промисловістю. Potosi на сході Altiplano варто приділити спеціальна увага. В 1545 на схилах гори Potosi (Cerro Rico) були знайдені іспанцями найбагатші запаси срібла. У середині сімнадцятого століття в Potosi було 160,000 жителів - тоді це було найбільше місто в Америці. Навіть тепер, Potosi, розташований на висоті більш ніж 13,000 футів є найвищим містом свого розміру у світі. Це одне з деяких міст Болівії, що зберіг свою архітектурну індивідуальність після багатьох лет.

Найбільш важливі міста в Valles були засновані в 16-ом сторіччі й включають Cochabamba, Sucre, і Tarija. Всі ці три міста оточені фермами, садами й пасовищами. Cochabamba найбільший, самий діловий, і найбільш доступний з міст; Tarija самий ізольований - її гірські дороги - недоступні й місто ніколи не було пов’язаний з болівійською залізничною системою. На відміну від Altiplano, клімат тут помірний, а більше низьких районах - більше прийнятний.

Pages: 1 2 3 4 5 6