У християнстві не викликає сумнівів положення про те, що основним джерелом одкровення є Біблія. Але в Біблії є багато суперечливого. Все це підлягає тлумаченню й роз’ясненню. Для католицизму право такого тлумачення належить тільки церкві, причому настільки не прикладено, що мирянам навіть забороняється без керівництва з боку духівництва читати Біблію. У порядку тлумачення останньої написали величезна кількість добутків ” батьки церкви ” і богослови - схоласти, винесли безліч визначень і рішень церковні собори, а римські тати оприлюднили целую бібліотеку булл, усяких непогрішно щирих послань. Вся ця література разом з тим, чому вчать у проповідях і усних наставляннях служителі церкви, іменується Священним переказом. Таким чином, Священне писання можна правильно розуміти тільки у світлі Священного додання. Цілком зрозуміло, яку силу давало папству таке рішення питання

Щоб збити папство із цієї позиції протестантизму було необхідно позбавити його монопольного права тлумачення Біблії за допомогою Священного додання й власної сваволі. Для цього він проголосив право кожного віруючого не тільки самостійно читати, але й тлумачити Біблію. Що ж стосується Священного переказу, то протестантизм повністю відмовив йому в значенні джерела одкровення. ” Тільки Біблія ” - стало його основним девізом

Протестантизм виступає проти ідеї, що при тлумаченні Біблії варто керуватися розумом. Допускаючи філософське мислення як свій рід приправи до віри, протестантизм уважав все-таки лише останню єдиним критерієм істинності сприйняття біблійного одкровення. Віра, що протестантизм поставив у центр свого навчання, є особисте переживання, по суті не піддається роз’ясненню й контролю зі сторони

Протестантське навчання завдало удару католицькому духівництву й у тій області, що стосувалася впливи його молитов на земні долі людей. Якщо віруючий католик уважав достатнім помолиться за допомогою священика Богородиці або якому - або святому, щоб позбутися від тої або іншої неприємності або, навпаки домогтися життєвого успіху, то протестантизм затверджує, що людська доля не залежить ні від молитов, ні від діяльності людини, так що вся великовагова махина католицького культу не має по суті ніякого життєвого змісту

Культові нововведення протестантизму йшли в основному по лінії “здешевлення” церкви й церковного ритуалу. Шанування біблійних праведників залишалося непорушним, але було позбавлено тих фетишистських по суті політичних форм, які прийняв взагалі культ святих у католицизмі. Протестантизм відмовився й від ряду інших елементів культу поклоніння мощам, реліквіям, хресту, статуям і іконам. Відмова від поклоніння видимим зображенням базувався в догматичному відношенні на старозавітному Пятикнижии, що розглядає таке шанування як ідолопоклонство

Серед різних відгалужень протестантизму не було єдності в деяких питаннях, пов’язаних з культом, зовнішньою обстановкою церков і т.д. Лютерани, наприклад, зберегли у своїх церквах розп’яття, вівтар, свічі, органну музику; кальвіністи ж від усього цього відмовилися

Меса була відкинута протестантами майже всіх напрямків. Богослужіння стало вестися ними на національних мовах; воно складалося із проповіді, співу молитовних гімнів і читання тих або інших глав Біблії, переважно Нового завіту

Найбільш важливі обряди, що вважалися в католицизмі ядром богослужіння таїнства піддалися в протестантизмі рішучому перегляду. Лютеранство залишило із семи таїнств лише два - хрещення й причащання, кальвінізм - одне лише хрещення. При цьому трактування таїнства як обряду, при здійсненні якого відбувається чудо, у протестантизмі приглушена. Лютеранство зберегло деякий елемент чудесного в тлумаченні причащання. Воно зайняло середню позицію між католицизмом, з одного боку, і цвинглианством і кальвінізмом - з іншої, у рішенні питання про те, чи відбувається при здійсненні обряду чудо перетворення хліба й провина в плоть і кров Рятівника. Що стосується хрещення, то протестантизм не прийняв позицію анабаптистів, залишивши в силі хрещення дитин. У вигляді компромісу він увів ” друге хрещення ” - конфіскацію підлітків

Особливе значення мала відмова протестантизму від таїнства священства

Протестантизм відкинув розподіл суспільства на духівництво й мирян. Вчення про те, що будь-яка людина може безпосередньо спілкуватися з Богом, давало підставу у твердженню ” загального священства “.

Всі ці принципи були спрямовані проти могутнього апарата католицької церкви

Протестантизм переносить центр ваги релігійного життя із церкви на окрему особистість

Протестантизм із самого початку розбився на цілий ряд плинів, церков, толков і дотепер на його ґрунті триває відділення сект

Pages: 1 2