Рефлексивне питання

Рефлексивне питання - питання, заданий з метою осмислення:

1) змісти й послідовності розумових дій, операцій,

2) використаних методів і прийомів діяльності,

3) виниклих труднощів і їхніх причин,

4) нових знань, умінь і навичок,

5) досягнення або недосягнення поставлених цілей і завдань, на етапах целеполагания, планування діяльності, реалізації й контролю

Так, на етапі орієнтування рефлексивне питання задається (учителем школярам або учням самому собі) з метою усвідомлення мети, завдань і мотивів діяльності:

- Що я хочу довідатися? Навіщо мені потрібні ці знання?

- Що я повинен навчитися робити? Навіщо я хочу навчитися це робити?

- Що я повинен вивчити? З якою метою?

На етапі планування рефлексивні питання задаються з метою усвідомлення учнем змісту кожної дії, їхньої послідовності:

- Що я повинен робити, щоб довідатися? Чому?

- Що я повинен робити, щоб навчитися? Чому?

- У якій послідовності я повинен робити? Чому?

На етапі реалізації ціль постановки рефлексивних питань полягає в тому, щоб здійснювати поточний контроль за змістом знань і розумових дій (операцій):

- Що я повинен зробити далі? Чому? Навіщо?

- Чому не виходить?

- Що потрібно змінити? Чому?

На етапі контролю рефлексивні питання допомагають учневі усвідомити, чи досягнуті поставлені цілі, завдання, передбачувані результати діяльності, якщо немає - те причини невдач. Після цього етапу починається новий етап - орієнтування наступної дії

- Що нового довідався? Для чого потрібні мені ці знання? Як зв’язані ці знання з наявними або отриманими раніше?

- Що навчився робити? Для чого мені знадобиться це вміння?

- чи Досяг мети? Чому не досяг? Що потрібно зробити, щоб досягти мети?

- Які труднощі при рішенні завдання виникли? Чому вони виникли?

- Що потрібно зробити, щоб їх перебороти?

- Що необхідно зробити, щоб вони не виникали?

2. Рефлексивне завдання - завдання, що сприяє формуванню в умінь, що вчаться, осмислювати й контролювати розумову діяльність, здійснювати пошук підстав власних дій. Одна з функцій завдання - звернути увагу учня на те, як він мислить, і перевірити рівень осмислення матеріалу. У процесі рішення рефлексивних завдань у школяра формується критичне мислення, навички самоаналізу, самокорекції, когнітивні вміння:

* критично ставитися до кожного умовиводу й кроку в рішенні, аргументувати їх;

* висувати гіпотези й перевіряти їхня істинність/хибність;

* осмислено вишиковувати послідовність власних дій, ланцюжка умовиводів при рішенні завдання, постійно перевіряючи хід власних міркувань;

* зв’язувати в єдине ціле різні варіанти рішення завдання, різні підходи до рішення;

* визначати й аргументувати власну позицію

Рефлексивне завдання вчитель може скласти сам. Для цього до лінгвістичного завдання необхідно додати питання, спрямовані на усвідомлення школярем змісту знань і/або процесу рішення завдання (змісту учбово-пізнавальних дій).

Далі пропонуються рефлексивні завдання, включаючи які у визначену або невизначену учбово-пізнавальну діяльність, учитель у системі буде формувати в школярів навички рефлексивного аналізу, по-перше, змісту лінгвістичних знань і, по-друге, змісту дій з язиковими одиницями

1. Завдання по фонетиці

* Визначите, чи можна вважати, що дані приклади ілюструють смисло-розпізнавальну функцію звуків? Чому?

Лисиця - лісу; рід - рот; мат - мати

Рів - ревіння; код - кіт; жар - жарся

Радий - ряд; стовп - стовп; банку - лазенька

Крейда - крейда; паморозь - мжичка; куточки - вугіллячка

Лук - люк; маг - мак; галка - галька

* Знайдіть слова, цікаві для фонетичного розбору. Поясните, чим вони цікаві

* Визначите, є чи різниця у вимові даних пар слів. Поясните, чим вона викликана

Вертіти - укрутити; довжина - довгий; гриб - грип

Сипати - зсипати; торба - сума; бал - бал

* Поясните, чому так об’єднані звуки