Ознайомившись із оповіданням А. П. Чехова “Туга”, я побачив проблему самітності, відсутність взаєморозуміння між людьми. У цьому добутку ми почуваємо любов Чехова до рядових трудівників, подібним Іону Потапову. Оповідання Чехова одночасно ні про що й про усім. За дріб’язками повсякденного життя ховаються глибокі думки автора. Так і в добутку “Туга”. Чехів оповідає нам про трудовий день бідного трудівника Іона Потапова. Працюючи кучерями, він зустрічається з різними людьми й проводить із ними більшу частину часу. Нам може здатися, що це людинаа, який Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 не переслідує проблема самітності. Але заглянувши в глибину рядків, читач може побачити жалюгідний стан душі Іона. Не маючи дружини, втративши сина, Потапов залишився наодинці зі своєю покаліченою душею, що ниє від туги, і з конем. Туга його поїдає. Наплювацьке відношення пасажирів друг до друга й до самому Іону є жменею солі, насипаної на його щиросердечну рану. Зштовхнувшись із проблемою самітності в оповіданні А. П. Чехова “Туга”, хочеться призвати людство до доброти, милосердю, взаєморозумінню