Птаха - одне із самих блискучих сатиричних творів Аристофана. П’єсі властиві риси соціальної утопії. Два афінських громадяни - Писфетер і евельпид, розчарувавшись у навколишнім житті з її інтригами й кляузами, відправляються на пошуки блаженної країни. Вони йдуть до птахів і вирішують заснувати разом з ними нова держава між небом і землею.

Однак незабаром блаженну країну починають турбувати й люди, і боги. Аристофан виводить перед глядачами целую низку різних суспільних типів - людей, що наживаються на довірі своїх співгромадян. Ці люди не потрібні державі птахів, і їх з ганьбою виганяють. Що ж стосується богів, то вони терплять голод і нестаток, тому що Писфетер перехоплює жертовний дим, що піднімається із землі до неба. Примушені обставинами, мешканці Олімпу згодні на будь-які умови: Зевс віддає Писфетеру скіпетр і руку своєї дочки - красуні Басилеи, «цариці миру».