Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, «дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться» — вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів — чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову рідного народу. Брати Грімм почали створювати «Словник німецької мови» і своєю працею підтримували національний дух та рідну німецьку культуру. Найвідоміші казки: «Білосніжна», «Бременські музиканти».

Через деякий час багато чого змінило ся в житті героїв казки «Пані Метелиця». Отже, стара пані нагородила пасерби- к цю за працелюбність і чесність золотом. Дівчина була доброю, милосердною. Адже вона безкорисно допомогла і печі, і яблуньці. А тепер, коли дівчина стала багатою, вирішила допомогти бідним людям. У народі говорять, що найбільше багатство людини не золото, а здоров’я. От і вирішила пасербиця допомогти людям, зробити їх щасливішими. Вона відкрила лікарні для бідних людей.

Не забула дівчина і про своїх знайомих — яблуньку і піч. Під час заметілі вона звернулася до пані Метелиці і попросила віддати їй яблуньку і піч. «Нехай вони не страждають, а приносять радість і собі, і людям», — сказала дівчина. Ось так і розташували піч у лікарні, а чарівну яблуньку посадили у лікарняному садочку. Дякували дівчині і дорослі, і малі. Слава пішла про її доброту навкруги. А через деякий час вона зустрілася з шляхетним юнаком. Щиро покохали вони один одного, а невдовзі і одружилися.

• Гуляє, дзвенить весілля, а знайомий півень зі своєї цямрини співає:
• Кукуріку, кукуріку! Молодим щастя до віку!

А мачуха зі своєю донькою-смолянкою аж зубами скреготіли від заздрощів. І чим більше заздрили, тим більше чорніли, чорніли… Аж поки не перетворилися на дві вуглини.