» - сказав про цей вірш критик Василь Боткін. Мабуть, це висловлення можна застосувати й до всієї поезії Фета. Отже, ми розглянули зображення природи у творчості таких двох найбільших російських поетів, як Тютчев і Фет. Будучи близькі до ідеології «чистого мистецтва», обоє поета зробили природу однієї із центральних тем у своїй творчості. Для Тютчева й Фета природа є могутньою силою, носителькою якоїсь вищої мудрості. У їхніх віршах повторюються загальні мотиви природних стихій: зірок, неба, моря, вогню, зорі й так далі.

Часто за допомогою картин природи ці поети передають стан людської душі. Однак для Тютчева більше характерне відношення до природи з позицій розуму, а для Фета - з позицій почуття. Але безперечно те, що обоє поета є найбільшими майстрами пейзажної лірики, і їхня творчість стала визначальної для багатьох літературних плинів російського срібного століття. Навряд чи без Фета було б можливо явище в російській літературі Блоку й Мандельштама.

Тютчев же став свого роду «учителем» російських символістів. Так своєрідно переломилася за сторіччя традиція пейзажної лірики, що йде від Жуковського й Пушкіна

Pages: 1 2