Військове мореплавання, як складова частина судноплавства, існує з найдавніших часів. У ті епохи військове мореплавання здійснюване на “праві сильного”, сприяло, з одного боку, товарообміну, великим географічним відкриттям, а з іншого боку - работоргівлі, незліченним війнам і колоніальним захопленням

У сучасну епоху військове мореплавання, здійснюване в рамках волі судноплавства, є однієї з ефективних форм зовнішньополітичної діяльності держав. Разом з тим держави не вільні у виборі своїх дій у світовому океані. Вони повинні будувати свої міждержавні відносини в морському просторі в повній відповідності з вимогами Уставу ООН і принципам мирного існування, розумно враховувати зацікавленість інших держав у використанні волі відкритого моря. Вследствии цього й сама воля військового мореплавання не є абсолютною. Вона також повинна здійснюватися з дотриманням основних принципів і норм міжнародного права з метою сприяння миру, міжнародній безпеці й підтримці правопорядку на морях і вокеанах.

Крім того, воля військового мореплавання в певній мері обмежена й іншими діючими договірними нормами міжнародного права

А в окремих морських районах воля військового мореплавання регулюється національним законодавствам пребрежних держав. На цих обмеженнях і правовій регламентації військового мореплавання варто зупинитися окремо, особливо у зв’язку із прийняттям Конвенції ООН по морському праву в 1982 році

Так, наприклад, у внутрішніх і територіальних водах прибережних держав воля іноземного військового мореплавання як така відсутній. Визнаючи право мирного проходу іноземних військових кораблів через територіальні води, національні закони й правила багатьох держав містять досить істотні обмеження, які повинні здійснюватися іноземними військовими кораблями здійснюючий мирний прохід. Юридична основа цих обмежень була закладена в Конвенції 1958 року “Про територіальне море й прилежащей зоні”.

Але якщо в Конвенції 1958 року тільки в самій загальній формі говорилося про мирний прохід і про закони й правила прибережної держави, що ставиться до транспорту й судноплавства, то в Конвенції 1982 року ці питання викладаються в розгорнутому виді

Відповідно до статті 18 Конвенції 1982 року під проходом через територіальне море “розуміється плавання через територіальне море з метою:

а) перетнути це море, не заходячи у внутрішні води або не стаючи на рейді або в портового спорудження за межами внутрішніх вод;

б) пройти у внутрішні води або вийти з них або стати на такому рейді або в такого портового спорудження”.

Таким чином, Конвенцією 1982 року передбачені два види проходу через територіальне море: без заходу у внутрішні води й порти й із заходом у внутрішні води й порти

Далі, відповідно до статті 18 треба, що прохід іноземного судна є мирний, якщо тільки їм не порушується мир, добрий порядок або безпека прибережної держави. Такий прохід повинен відбуватися відповідно до Конвенції 1982 року й інших портів міжнародного права

Прохід іноземного судна вважається нарушающим мир, добрий порядок або безпека прибережної держави, якщо в територіальному морі воно здійснює кожної з наступних видів діяльності:

а) погрозу силоміць або її застосування проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності прибережної держави або яким-небудь іншим образом у порушенні принципів міжнародного права, втілених в Уставі ООН;

б) будь-які маневри або навчання з будь-яким видом зброї;

в) будь-який акт пропаганди, що має метою зазіхання на оборону або безпеку прибережної держави;

г) будь-який акт, спрямований на на збір інформації на шкоду обороні або безпеці прибережної держави;

д) підйом у повітря, посадку або прийняття на борт будь-якого літального апарата;

е) навантаження або вивантаження будь-якого товару або валюти, посадку або висадження будь-якої особи, всупереч митним, фіскальним, имиграционним або санітарним законам і правилам прибережної держави;

ж) будь-який акт навмисного й серйозного загрезнения всупереч Конвенції 1982 року;

з) будь-яку рибальську діяльність;

і) проведення дослідницької або гідрографічної діяльності;

к) будь-який акт, спрямований на створення перешкод функцианированию будь-яких систем зв’язку або будь-яких інших споруджень або установок прибережної держави;

л) будь-яку іншу діяльність, що не має прямого відношення кпроходу.

Також у Конвенції 1982 року вказується,що в територіальних водах підводні човни й інші підводні транспортні засоби повинні випливати в надводному положенні й під своїм прапором

Досить істотно розширена можливість для прибережних держав приймати закони й правила, що ставляться до мирного проходу відносно наступних питань:

а) безпека судноплавства й регулювання руху судів;

б) захисту новигационних засобів і встаткування, а також інших споруджень або установок;

в) захисту кораблів і трубопроводів;

г) збереження живих ресурсів моря;

д) запобігання порушення рибальських законів і правил прибережної держави;

е) збереження навколишнього Середовища прибережної держави й запобігання, скорочення й збереження під контролем її загрезнения;

ж) морських наукових досліджень і гідрографічних зйомок;

з) запобігання порушення митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів і правил прибережної держави

Для цих законів існують деякі застереження

Спеціально підкреслюється, що такі закони й правила не ставляться до проектування, конструкції або встаткуванню іноземних судів, а також до комплектування екіпажа, якщо тільки вони не вводять у дію загальноприйняті міжнародні норми й стандарти

Крім того, іноземні судна при мирному проході повинні дотримувати всіх законів і правила й всі загальноприйняті міжнародні правила, що стосуються запобігання зіткнення в море. Особливо вказується на можливість установлення прибережною державою морських коридорів і схем поділу руху в територіальні водах

Всі ці положення ставляться рівною мірою до всіх судів, у тому числі й військовим кораблям

Якщо який або військовий корабель не дотримує законів і правил прибережної держави, що стосуються проходу через територіальне море, і ігнорує будь-яке звернене до нього вимога про їхнє дотримання, прибережна держава може зажадати від його негайно покинути територіальне море

Закріплена в Крнвенции регламентація мирного проходу військових кораблів через територіальні води прибережних держав ураховує історичний досвід, об’єктивні потреби держав у розвитку міжнародного судноплавства й міжнародної торгівлі, обґрунтовані економічні інтереси й інтереси безпеки прибережних держав. Конвенція не дає підстав прибережному держави перешкоджати мирному проходу іноземних військових кораблів, якщо вони повністю виконують всі положення Конвенції дотичного мирного проходу. Конвенція недвозначно визнає за військовими кораблями право мирного проходу через територіальні води іноземних держав, також як зізнається це право за невоєнними судами

Треба також, відзначити, що відповідно до Конвенції суду всіх держав користуються правом мирного проходу через архипелажние води відповідно до правил, що передбачають мирний прохід через територіальні води

Особливий інтерес із погляду можливого обмеження військового мореплавання викликає міжнародно-правовий режим економічних зон. Існує ряд аспектів, що стосуються знаходження військових кораблів в економічній зоні

Pages: 1 2

Збережи - » Право мирного проходу військових кораблів . З'явився готовий твір.