Щоб зупинити натиськ болгар, вирішив Юрій почати в їхні землі великий похід. Став князь збирати війська своїх «братів молодших» (князів васалів). Відправилися з ним його молодші брати Ярослав Переяславль-Залеський і Святослав Юрьевський і племінник Василько Костянтинович Ростовський. Загальне командування дав Юрій Святославові. Більша частина армії зібралася на устя Оки й від туди на човнах пішла по Волзі до Ошелу, місту болгарському.

Ошел був добре укріплений. Зовнішні стіни були - дубовий частокіл, а усередині міста ще дві міцності й між ними вал. Святослав послав людей із сокирами й вогнем підсікати дубовий тин, і прорвалися росіяни копейщики й лучники у внутрішнє місто. Під час штурму росіяни підпалили місто, і від того утворився такий дим, що не можна було навіть далі боротися. Воїни Святослава покинули місто. Літописець повідомляє, що Ошел гинув у море вогню, і чутні були стогони вмираючих його жителів. Болгарський правитель встиг, однак, виськочити з міста й пішов з малою дружиною.

Незабаром болгари надіслали послів просити про світ, але Юрій не дав їм миру, а став готуватися до другої війни. Однак, коли до нього приїхало друге посольство від болгар, великий князь погодився на мир.