Поезія - це зовсім особлива мова, у нього своя природа, свої закони. Вона створює хвилюючий мир, насичений образами, емоціями, символами. Але мова цей найчастіше так складна, що, читаючи вірш, начебто розгадуєш ребус, намагаючись зрозуміти зміст написаного

Не можна сказати однозначно, люблю я чи поезію ні. Є добутку, які мене захоплюють і потрясають: настільки точно й у такій витонченій формі відтворені почуття поета. Але є й вірша, які викликають здивування, збурювання. Недарма древня мудрість говорить: «Учитель не той, хто назвав себе вчителем, а той, про яке це сказали інші». Думаю, про поета можна сказати те її саме. Тільки спробувавши самостійно написати вірш, можна зрозуміти, якої складної духовної роботи це вимагає

Мій улюблений поет - А. С. Пушкін. Це може здатися банальністю, але тільки в його віршах так просто написано про складні речі. У пушкінських віршах стільки гармонії, закінченості, що не потрібно ні складних символів, ні штучної оригінальності, ні нав’язливої новизни, у них немає дешевого епатажу, розв’язності. Пушкіна глибокий і до геніальності простий