Я погоджуюся з цією думкою. Мова — один з найвищих здобутків людської цивілізації. Сукупність усіх мов світу — це здобуток духовної культури люд­ства, витвір людського колективного розуму. Не принижуючи своєї, вивчаючи інші мови, ми пізнаємо культуру і побут інших народів, їхню істо­рію. Ми отримуємо можливість спілкуватися з пред­ставниками різних національностей. Актуальними з цього приводу є слова великого Кобзаря, оскільки їх адресовано «і живим, і ненарожденним»:

Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не Цурайтесь.

Знання іноземних мов дозволяє нам читати в оригіналі літературні шедеври різних народів, адже будь-який переклад, навіть найталановитіший, не може передати всі думки й нюанси іншомовного ху­дожнього тексту. Серед найталановитіших українсь­ких перекладачів, які, безперечно, збагатили україн­ську національну культуру, звісно, Борис Тен, Мак­сим Рильський, Микола Зеров, Микола Бажан, Леонід Первомайський. Однак найвищих висот перекладацької майстерності, поза сумнівом, досяг Микола Лукаш. Мабуть, можна погодитися з думкою, що кожна людина — це окремий світ. Вивчаючи іноземні мови, людина духовно зростає, збагачується, стає цікавою особистістю. В епоху глобалізації світу, в умовах, коли всі ми почуваємося дітьми однієї планети Земля, знання іно­земних мов вважається неодмінним атрибутом кож­ної освіченої людини, дзеркалом її духовної культури та інтелекту. Саме тому можна цілком погодитись із відомим твердженням: «Скільки ти знаєш мов, стіль­ки разів ти людина». (200 слів)