Сьогодні наш клас їздив у музей історії. Будинок музею велике, стародавнє й гарне. У вестибюлі музею стояла ялинка, тому що були зимові канікули, тільки що наступив Новий рік. По сходам ми піднялися в зал, &copy A L L S o c h. r u, що розповідає про життя древніх людей. По стінах розташовувалися картини, що зображують сцени полювання древньої людини на мамонтів, ведмедів, буйволів. А на стендах демонструвалися списи, стріли, знаряддя праці, якими користувалися люди в кам’яному віці. Все це дуже цікаво, адже людям довелося боротися за своє існування, ховатися від холоду й хижаків у печерах, учитися користуватися вогнем

Чим далі ми просувалися по залах, тим развитее ставало людське суспільство. От уже й XVI століття. У цей період люди знають будову Вселеної й Сонячної системи. Зодчі навчилися будувати кам’яні будови, на Русі з’являються прекрасні храми, розписані Феофаном Греком і Андрієм Рубльовим, починають у монастирях писатися літопису. Дуже багато довідаєшся нових дат і фактів, а зали все не кінчаються, їх залишилося стільки ж, скільки пройшли

Ні, усе відразу зрозуміти й запам’ятати не можна. Ми ще будемо приходити сюди, дізнаватися всі нові й нові |факты історії. Це самий початок, ми не прощаємося з тобою, музей історії. Ми говоримо: «До побачення, до швидкого побачення!

»