У різний час, у різні епохи, як і землю, народ цей теж називали по-різному: полянами, русами, русичами, рутенами, роксо-ланами, росами, черкасами і, зрештою, українцями.

«Про те, що наших предків татари називали черкасами,— розповідає сучасний історик-краєзнавець О. П. Знойко,— ми вперше довідалися від італійського посла Плано де Карпіні, який 1245 року описав свою «подорож у країну монголів» і своє перебування в Києві. Навряд чи хто заперечуватиме, що з-поміж географічних українських назв тюркського походження «Черкаси» є найцікавішою таємницею вітчизняної історії. Нині вченим відомо, що в XV столітті назва українців — черкаси — перейшла і на наших вірних спільників і побратимів у війні з татарами християнський народ адиге, який звався відтоді черкесами. Проте й українці, й адиге самі себе так ніколи не називали… Назва Черкаси походить від тюркських: «чири кисі», що означає «люди армії». Ще в ХІ-ХП століттях київські князі селили по річці Росі, лінії стародавніх багатих міст Черкаси — Берендичів, найману тюркську кінноту: тюрків — у Черкасах і берендеїв — у Беренди-чеві (нині Бердичів). Кращі міста доручалися полкам цієї кінноти

Для захисту Русі від половців. Це військо й називало себе Черкасами, тобто місцем, де проживали «люди армії»… З часом вони асимілювалися й стали відданою патріотичною гвардією Русі.

Коли 1240 року на Русь прийшли татари, після падіння Києва в Черкасах утворився Центр партизанської (козацької) війни. Загони та з’єднання розбитого княжого війська потяглися до Черкас — в Україну, як тоді називалася південна частина Київської держави. Численні козацькі загони повсюдно нищили татар.

Кілька віків наші предки орали в полі з рушницями за плечима, «а жінки й дівчата ходили жати з козацькими шаблями при поясі». Народ черкаси, тобто «народ армії»,— так казали про наших предків сусідні народи, поневолені татарами.

А найпоширеніша колись назва — руси, як і назва самої держави — Русь, теж приховує в собі таємницю. Можливо, від Рось — річки на Київщині. Ця назва повторюється в її притоках — Роська, Роставиця. Свого часу так називали й усю місцевість поблизу неї — Поросся, землю, яка межувала зі Степом та кочовими ордами й склала основу прадавньої держави — Русі (у прадавній вимові — Роусь — Русь).

Можна по-різному ставитися до висвітлення подій Нестором Літописцем, якого підозрюють у тому, що він служив князям варязького походження, які й замовили йому відповідне, про норманське трактування щодо виникнення й становлення держави русів, її назви, а також і найменування народу, котрий її населяв. Проте згадаймо також: гиз — із латинської — орач, землероб. І не забудьмо також: рус — тюркською — червоний.

«Рус! Русі!» — вигукували вороги, завбачивши черлені щити й попереджаючи своїх про небезпеку. А саме слово — черлені — походить від червінь, бджолиного червоного черв’ячка, який зароджується в червні (назва місяця — теж звідти) і з допомогою якого фарбували щити (3 Газети; 426 сл.).

Завдання до тексту

1. Визначити стиль і тип мовлення.

2. Скласти складний план до тексту. Орієнтовний план

І. Українців називають по-різному. II. Розповідь краєзнавця.

1. Татари називають наших предків черкесами.

2. Походження назви «Черкаси».

3. «Народ армії».

III. Походження назви «Русь».

3. Лексична робота:

• Берендеї — тюркське кочове плем’я в південноруських степах в ХІ-ХІІ ст.

• Тюрки — велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, казахів, турків та ін.).

• Черлений — темно-червоний, багряний (діалектне).

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.

Рутени, Плано де Карпіні, адиге, варязький, черв’ячок, земле

роб, небезпека, Нестор Літописець, прадавній, Поросся, Роставиця,

Центр партизанської війни, тюркський, історик-краєзнавець,

по-різному, з-поміж, відтоді, берендеї.

5. Встановити послідовність речень.

1. Можна по-різному ставитися до висвітлення подій Нестором Літописцем.

2. У різний час, у різні епохи, як і землю, народ цей теж називали по-різному: полянами, русами, русичами, рутенами, рок-соланами, росами, черкасами і, зрештою, українцями.

3. «Рус! Русі!» — вигукували вороги, завбачивши черлені щити

й попереджаючи своїх про небезпеку.

4. Кращі міста доручалися полкам цієї кінноти для захисту Русі від половців.

5. Назва Черкаси походить від тюркських: «чири кисі», що означає «люди армії».

6. А найпоширеніша колись назва — руси, як і назва самої держави — Русь, теж приховує в собі таємницю.

6. Питання до тексту.

• Як у різні часи називали народ, що жив на протоукраїнських землях?

• Що вам відомо про народ адиге?

• Хто такі черкаси?

• Хто такі берендеї?

• Розкажіть про походження назви «руси».

7. Розкажіть, що вам відомо про Нестора Літописця.

8. Що вам відомо про походження назви Україна?

9. За складеним планом Переказ - ати текст.

Збережи - » Переказ - РУСЬ ЧИ РОСЬ? . З'явився готовий твір.