Події розвертаються в 1957 р. Вальтер Фабер, п’ятдесятилітній інженер, швейцарець по походженню, працює в ЮНЕСКО й займається налагодженням виробничого встаткування в промислово відсталих країнах. По роботі йому доводиться часто подорожувати. Він вилітає з Нью-Йорка в Каракас, однак його літак через неполадки в моторі змушений здійснити аварійну посадку в Мексиці, у пустелі Тамаулипас.

За ті чотири дні, що Фабер проводить разом з іншими пасажирами в розпеченій пустелі, він зближається з німцем Гербертом Хенке, що летить до свого брата, що керує тютюновою плантацією фірми «Хенке-Бош», у Гватемалу. У розмові зненацька з’ясовується, що братом Герберта є не хто інший, як Иоахим Хенке, близький друг молодості Вальтера Фабера, про яке він нічого не чув уже біля двадцяти літ

До другої світової війни, у середині тридцятих років, Фабер зустрічався з дівчиною по імені Ганна. Їх зв’язувало в ті роки сильне почуття, вони були щасливі. Ганна завагітніла, але по особистих мотивах і, деякою мірою, через нестабільність політичної ситуації в Європі сказала Фаберу, що родити не буде. Друг Фабера лікар Иоахим повинен був зробити Ганне операцію по перериванню вагітності. Незабаром після цього Ганна втекла з мерії, де повинна була зареєструвати свій шлюб з Фабером. Фабер покинув Швейцарію й один виїхав по роботі в Багдад, у тривале відрядження. Відбулося це в 1936 р. Надалі про долю Ганни йому нічого не було відомо.

Герберт повідомляє, що після від’їзду Фабера Иоахим женився на Ганне й у них народилася дитина. Однак через кілька років вони розвелися. Фабер робить деякі підрахунки й доходить висновку, що народжений у них дитина не його. Фабер вирішує приєднатися до Герберту й відвідати свого давнього друга Вгватемале.

Добравшись після двотижневої подорожі до плантації, Герберт і Вальтер Фабер довідаються, що за кілька днів до їхнього приїзду Иоахим повісився. Вони віддають його тіло землі, Фабер їде назад у Каракас, а Герберт залишається на плантації й замість брата стає її керуючим. Завершивши налагодження встаткування в Каракасі, перед відльотом на колоквіум у Париж Фабер вертається в Нью-Йорк, де живе більшу частину часу й де його чекає Айви, його коханка, досить нав’язлива замужня молода особа, до якої Фабер не харчує сильних почуттів. Переситившись за короткий строк її суспільством, він вирішує змінити свої плани й, всупереч звичаю, щоб скоріше розстатися з Айви, виїжджає з Нью-Йорка на тиждень раніше наміченого строку й добирається до Європи не на літаку, а на теплоході

На борті теплохода Фабер знайомить із молоденькою рудоволосою дівчиною. Після навчання в Єльськім університеті Сабет (або Элисабет - так кличуть дівчину) вертається до матері в Афіни. Вона планує добратися до Парижа, а потім автостопом поїздити по Європі й закінчити своя подорож Вгреции.

На теплоході Фабер і Сабет багато спілкуються й, незважаючи на більшу різницю у віці, між ними зароджується почуття прихильності, що пізніше переростає в любов. Фабер навіть пропонує Сабет вийти за нього заміж, хоча колись не мислив зв’язати своє життя з якою-небудь жінкою. Сабет не приймає його речення всерйоз, і після прибуття теплохода в порт вони розстаються

У Парижі вони випадково зустрічаються знову, відвідують оперу, і Фабер вирішує супроводжувати Сабет у поїздці по півдні Європи й тим самим позбавити її від можливих неприємних випадків, пов’язаних з подорожжю автостопом. Вони заїжджають у Пизу, Флоренцію, Сиену, Рим, Ассизи. Незважаючи на те що Сабет тягає Фабера по всіх музеях і історичних визначних пам’ятках, до яких він не мисливець, Вальтер Фабер щасливий. Йому відкрилося невідоме досі почуття. Тим часом час від часу в нього з’являються неприємні відчуття в області шлунка. Спочатку це явище майже його не турбує

Фабер не в змозі пояснити собі, чому після зустрічі із Сабет, дивлячись на неї, він всі частіше починає згадувати Ганну, хоча очевидної зовнішньої подібності між ними не існує. Сабет же часто розповідає Вальтерові про свою матір. З розмови, що состоялись між ними наприкінці їхньої подорожі, з’ясовується, що Ганна і є мати Элисабет Пипер (прізвище другого чоловіка Ганни). Вальтер поступово починає догадуватися, що Сабет - його дочка, та дитина, який він не хотів мати двадцять років назад.

Недалеко від Афін, в останній день їхньої подорожі, Сабет, що лежить на піску в моря, поки Фабер плаває в п’ятдесяти метрах від берега, жалить змія. Вона встає, іде вперед і, падаючи з укосу, ударяється головою об камені. Коли Вальтер підбігає до Сабет, та вже лежить без свідомості. Він доносить її до шосе й спочатку на візку, а потім на вантажівці доставляє дівчину в лікарню в Афіни. Там він зустрічається з ледве пристарілої, але як і раніше прекрасної й розумної Ганной. Вона запрошує його до себе в будинок, де живе одна з дочкою, і майже всю ніч безперервно вони розповідають один одному про тих двадцять років, що провели порізно.

Наступного дня вони разом ідуть у лікарню до Сабет, де них повідомляють, що зроблена вчасно ін’єкція сироватки принесла свої плоди й життя дівчини поза небезпекою. Потім їдуть до моря, щоб забрати речі Вальтера, які він залишив там напередодні. Вальтер уже помишляет про те, щоб знайти роботу в Греції й жити разом Сганной.

По дорозі назад вони купують квіти, вертаються в лікарню, де їм повідомляють, що їхня дочка вмерла, але не від укусу змії, а від перелому підстави черепа, що відбувся в момент падіння на кам’янистий схил і не був диагностирован. При вірному діагнозі її неважко було б урятувати за допомогою хірургічного втручання

Після смерті дочки Фабер на якийсь час летить у Нью-Йорк, потім у Каракас, заїжджає на плантацію до Герберту. За два місяці, що пройшли з їхньої останньої зустрічі, Герберт втратив усякий інтерес до життя, дуже змінився як внутрішньо, так і зовні.

Після відвідування плантації він знову заїжджає в Каракас, але не може приймати участі в установці встаткування, оскільки через сильні болі в шлунку змушений все це час пролежати вбольнице.

Проїздом з Каракаса в Лісабон Фабер виявляється на Кубі. Його захоплюють краса й відкрита вдача кубинців. У Дюссельдорфі він відвідує правління фірми «Хенке-Бош» і хоче продемонструвати її керівництву знятий їм фільм про смерті Иоахима й стані справ на плантації. Котушки з фільмами ще не підписані (їх багато, тому що він не розстається зі своєю камерою), і під час показу йому раз у раз замість потрібних фрагментів під руку попадаються плівки із Сабет, що викликають солодко-гіркі спогади

Добравшись до Афін, Фабер іде в лікарню на обстеження, де його залишають до самої операції. Він розуміє, що в нього рак шлунка, але саме тепер йому, як ніколи колись, хочеться жити. Ганна зуміла простити Вальтера за свою двічі зіпсовану їм життя. Вона регулярно відвідує його в лікарні. Ганна повідомляє Вальтерові, що продала свою квартиру й збиралася покинути Грецію назавжди, щоб пожити рік на островах, де життя дешевше. Однак у самий останній момент вона зрозуміла, наскільки безглузда її від’їзд, і зійшла з теплохода. Живе вона в пансіоні, в інституті більше не працює, оскільки, коли збиралася їхати, звільнилася, а її помічник зайняв її місце й добровільно не збирається його залишати. Тепер вона працює гідом в археологічному музеї, а також по Акрополі й Суниону.

Ганна увесь час запитує Вальтера, чому Иоахим повісився, розповідає йому про своє життя з Иоахимом, про те, чому їхній шлюб розпався. Коли народилася її дочка, вона нічим не нагадувала Ганне Фабера, це була тільки її дитина. Иоахима вона любила саме тому, що він не був батьком її дитини. Ганна переконана, що Сабет ніколи не з’явилася б на світло, якби вони з Вальтером не розсталися. Після від’їзду Фабера в Багдад Ганна зрозуміла, що хоче мати дитини одна, без батька. Коли дівчинка підросла, відносини між Ганной і Иоахимом стали ускладнюватися, тому що Ганна вважала себе останньою інстанцією у всіх питаннях, що стосуються дівчинки. Він усе більше мріяв про загальну дитину, що повернув би йому положення розділу сімейства. Ганна збиралася разом з ним виїхати в Канаду або Австралію, але, будучи напівєврейкою німецького походження, не хотіла більше робити на світло дітей. Вона зробила собі операцію стерилізації. Це прискорило їх розлучення

Pages: 1 2