Переказ роману Гонкура «Жермини Ласерте» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Переказ роману Гонкура «Жермини Ласерте»

Третя чверть XIX в., епоха Другої імперії, Париж. У небагато обставленій кімнаті лежить баба - мадемуазель де Варандейль. Біля ліжка на колінах коштує її служниця - Жермини Ласерте. Радуючись видужанню господарки, служниця пускається в спогади - адже панянка де Варандейль так схожа на її матір! А мати Жермини вмерла, коли дочки було всього п’ять років, і після її смерті життя сім’ї не заладилася. Батько пив, годувальником став старший брат, одна сестра працювала в служінні, інша шила в багатих панів. Але от умер батько, а за ним і брат. Сестри відправилися на заробітки в Париж, куди незабаром відіслали й Жермини. Було їй тоді чотирнадцять років…

Баба слухає мовчачи, порівнюючи своє життя з життям служниці. Безрадісні спогади долають її…

У дитинстві мадемуазель де Варандейль теж була позбавлена батьківського пещення: ні батько, ні мати, оперна діва, не піклувалися про неї. Напередодні революції мати втекла, кинувши чоловіка з дочкою й сином. Під час Терору сім’я жила під невсипущим страхом смерті. На прохання батька, що бажав виявити лояльність режиму, революційні влади здійснили над мадемуазель де Варандейль цивільний обряд хрещення й нарекли її Семпронией. Дівчина була опорою сім’ї: стояла в чергах за хлібом, доглядала за батьком і братом. У період Імперії, коли матеріальне становище пана де Варандейля покращилося, він як і раніше ставився до дочки як до служниці, не вважав потрібним одягати її й виводити у світло. Брат Семпронии виїхав Вамерику.

Всі гроші пан де Варандейль витрачав на придбання картин, розраховуючи потім вигідно їх продати. Однак спекуляція не вдалася: куплені їм шедеври на ділі виявилися грубими підробками. пан, Що Розорився, де Варандейль виїхав у провінцію й оселився в маленькому будиночку, надавши дочки виконувати в ньому всю чорну роботу. Коли ж він нарешті найняв служницю, то відразу зробив її своєю коханкою, і та незабаром стала помикать ім. Тоді Семпрония заявила батькові, щоб він вибирав: вона або коханка. Старий злякався, розрахував служницю, але, затаївши образу, прийнявся дріб’язково мстити дочки, не відпускаючи її від себе й постійно вимагаючи її присутності вдоме.

Незадовго до смерті батька з Америки повернувся брат Семпронии - із дружиною-мулаткою й двома дочками. Коли пан де Варандейль умер, сестра від чистого серця запропонувала братові частина своєї невеликої спадщини. Всі разом вони оселилися в Парижі. Ревнуючи брата до сестри, дружина прийнялася переводити нещасну стару діву

Тоді мадемуазель де Варандейль зняла для себе окреме житло й відновила знайомства з родичами: «приймала в себе тих, кому Реставрація повернула вплив і могутність, ходила в гості до тих, кого нова влада залишила в тіні й бідності», і життя її потекла «по раз назавжди заведеному порядку». Якщо в когось зі знайомих траплялося лихо, воно відразу прибігала й залишалася в будинку доти, поки була потреба в її допомозі. Жила вона більш ніж скромно, однак дозволяла собі розкіш обсипати ласощами детишек знайомих і бачити у відповідь радість на дитячі особах

Багатостраждальне життя старої діви навчило її зневажати людськими слабостями. Вона була бадьора духом, виконана доброти, але позбавлена дарунка прощення

Пройшли роки, сім’я мадемуазель де Варандейль, всі, кого вона любила, умерли, і єдиним місцем її прогулянок став цвинтар, де вона доглядала за дорогими могилами…

Поринувши в спогади, мадемуазель більше не слухає служницю. Тому продовжимо ж просту історію Жермини Ласерте…

Приїхавши в Париж, вона працює в зубожілому кафі, де до неї пристають офіціанти. Дівчинка благає сестер забрати її відтіля, але ті не бажають неї слухати. Старий офіціант, виявившись із нею наодинці, насилує її.

Вражена Жермини починає боятися чоловіків. Незабаром вона розуміє, що вагітно. Сестри всіляко переводять неї, і дитина народжується мертвим. Жермини знову віддають у служіння, вона постійно голодує. Ледь не вмерши від голоду, вона попадає до колишнього актора, і той починає піклуватися про неї. Але актор незабаром умирає, а Жермини, намучавшись у пошуках місця, нарешті надходить до пані де Варандейль, що тільки що поховала свою служницю

У цей час Жермини впадає в глибоке благочестя, віддаючи незатребувану ніжність свого серця молодому добросердому священикові. Однак коли священик розуміє, що благоговіння Жермини спрямоване насамперед на нього самого, він передає її іншому священикові, і Жермини зовсім перестає ходити вцерковь.

Сімейні нещастя направляють її думки в інше русло. Умирає її сестра, і чоловік її, кинувши хвору трирічну дочку, залишає місто. Жермини наймає бабу, поселяє її разом із племінницею в будинку, де живе мадемуазель де Варандейль, кожну вільну хвилину бігає доглядати за малям і буквально рятує її від смерті. Але отут перед від’їздом в Африку до Жермини є інша її сестра й пропонує забрати дівчинку: адже Жермини не може взяти дитини до себе, тому що мадемуазель стара, і їй потрібний спокій, Жермини треба тільки дати племінниці грошей на дорогу

Приїхавши в Африку, сестра вмирає. Її чоловік шле жалібні листи, вимагаючи грошей на зміст дівчинки. Жермини хоче все кинути й виїхати до племінниці, але зненацька довідається, що дівчинка вже давно - слідом за сестрою - померла. І Жермини відразу забуває про своє бажання

Поруч із будинком мадемуазель перебуває молочна крамниця, що купує землячка Жермини, товста й балакуча мамаша Жюпийон. Жермини часто заходить до неї - купити продукти й згадати рідні краї. Незабаром вона починає проводити там весь вільний час, їздить разом з господаркою до її сина, що навчається в пансіоні для «дітей простолюду й незаконнонароджених». Коли ж мамаша Жюпийон занедужує, Жермини сама відвідує дитини, возить йому гостинці й купує одяг. Товстуха Жюпийон задоволена: вона роздобула дарову служницю, що вдобавок витрачає власні гроші на неї чадо

Але от здоровань Жюпийон виходить із пансіону. Материнські почуття Жермини до юного ледаря поступово переростають у любовну пристрасть. Користуючись тим, що служба в мадемуазель необтяжлива, вона цілими днями стирчить у молочної, любуючись на свого красавчика. «Уїдливий і нахабний», Жюпийон готовий волечиться за кожною гарненькою мордочкою, Опанувавши Жермини, він швидко пересичується нею. Всі кому не лінь потішаються над романом «баби» Жермини. Ще недавно Жермини була самою шановною служницею у кварталі, а тепер будь-який торговець вважає своїм обов’язком усучити їй гнилий товар, упевнений, що вона не стане скаржитися господарці, тому що ретельно приховує від її всі свої пригоди

Вималивая любов нахабного молодика, Жермини продає свої деякі коштовності, купує йому майстерню й обставляє її. Приймаючи цей дарунок, Жюпийон навіть не знаходить слів подяки

Від Жюпийона в Жермини народжується дочка. Сховавши цю подію від господарки, вона влаштовує дочку за містом у годувальниці й щонеділі разом з Жюпийоном їздить до неї. Зненацька приходить звістка, що дитина хвора. Боячись, що мадемуазель розкриє її таємницю, Жермини чекає кінця тижня. Зволікання виявляється фатальним: дитина вмирає

Жермини вдається в тупий відчай. Коли перше горе проходить, вона починає пити, старанно приховуючи це від пані де Варандейль.

Не витримавши віроломства свого коханця, Жермини зізнається у всьому його мамаше. Та, зрозуміло, стає на сторону сина, а коли Жермини робко просить повернути їй гроші, витрачені на майстерню, неї обвинувачують у прагненні «купити» бідного хлопчика й зіпсувати йому життя

Жермини пориває з молочної й за всі свої негоди відіграється на мадемуазель: грубить їй, господарює абияк. Самотня баба все терпить, тому що давно вже дивиться на Жермини як на «людину, що коли-небудь закриє їй ока». Вона готова утішити служницю, але, нічого не знаючи про її життя за межами будинку, не може їй допомогти

Жюпийон витягає жереб. Щоб відкупитися від солдатчини, потрібні гроші. Мати із сином вирішують обвести Жермини навколо пальця й змусити її розщедритися. Зустрівши Жермини на вулиці, Жюпийон робить вигляд, що вона у сварці тільки з його матір’ю, а сам він як і раніше прекрасно до неї ставиться. Він веде неї в молочну, мамаша Жюпийон ллє крокодилови сльози, а Жермини мовчить, але від погляду її Жюпийону стає страшно.

Pages: 1 2

Збережи - » Переказ роману Гонкура «Жермини Ласерте» . З'явився готовий твір.

Переказ роману Гонкура «Жермини Ласерте»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.