Молода баронеса виявилася після смерті чоловіка в досить стиснутих обставинах. А тому вона змушена заохочувати залицяння малосимпатичного й далекого від її кола ділка Тюркаре, що закоханий у неї й обіцяє женитися. Не зовсім ясно, як далеко зайшли їхні відносини, однак факт, що баронеса стала практично утриманкою Тюркаре: він оплачує її рахунку, робить дорогі подарунки й постійно з’являється в неї будинку До речі, вся дія комедії відбувається в будуарі баронеси. Сама ж красуня харчує пристрасть до юного аристократа шевальє, без зазору совісті промативающему її гроші. Покоївка баронеси Марина переживає через марнотратство господарки й боїться, що Тюркаре, довідавшись правду, позбавить баронесу всякої підтримки

Із цієї сварки пані зі служницею починається п’єса. Баронеса визнає доводи Марини правильними, обіцяє їй порвати із шевальє, але її рішучості вистачає ненадовго. Як тільки в будуар вбігає лакей шевальє Фронтен зі слізним листом від хазяїна, у якому повідомляється про черговий великий програш у карти, баронеса ойкає, тане й віддає останнє - брильянтове кільце, недавно подароване Тюркаре. «Заклади його й виручи свого хазяїна», - карає вона. Марина в розпачі від подібної малодушності. На щастя, з’являється слуга Тюркаре з новим подарунком - цього разу ділок надіслав вексель на десять тисяч екю, а разом з ним незграбні вірші власного твору. Незабаром він сам є з візитом, у ході якого поширюється прихильно слухаючій його баронесі про свої почуття. Після його відходу в будуарі з’являються шевальє із Фронтеном. Марина відпускає на їх адресу кілька кілких фраз, після чого баронеса не витримує й звільняє неї. Та возмущенно йде з будинку, помітивши, що все розповість «панові Тюркаре». Баронеса, однак, упевнена, що зуміє переконати Тюркаре в чому завгодно.

Вона віддає шевальє вексель, щоб він швидше одержав по ньому гроші й викупив закладене кільце

Залишившись один, кмітливий лакей Фронтен філософськи зауважує: «От вона, життя! Ми оббираємо кокетку, кокетка тягне з відкупника, а відкупник грабує всіх, хто попадеться під руку. Кругове шахрайство - потіха, та й годі!»

Оскільки програш був лише вигадкою й кільце нікуди не заставлялося, Фронтен швидко повертає його баронесі. Це досить до речі, тому що в будуарі незабаром з’являється розсерджений Тюркаре. Марина розповіла йому, як нагло користується баронеса його грішми й подарунками. Розлютивши, відкупник розбиває вщент дорогу порцеляну й дзеркала в спальні. Однак баронеса зберігає повне самовладання й зарозуміло парирує всі докори. Вона приписує «наклеп», зведений Мариною, тому, що ту вигнали з будинку. Під кінець вона показує целехонькое кільце, що нібито віддано шевальє, і отут Тюркаре вже повністю обеззброєний. Він бурмоче вибачення, обіцяє заново обставити спальню й знову клянеться у своїй жагучій любові. Вдобавок баронеса бере з його слово поміняти свого лакея на Фронтена - слугу шевальє. До речі, останнього вона видає за свого кузена. Такий план був складений заздалегідь разом із шевальє, щоб сподручнее виманивать у відкупника гроші. Марину ж поміняє нова гарненька покоївка Лизетта, наречена Фронтена й, як і він, чимала крутійка. Ця парочка вмовляється побільше догоджати хазяям і чекати своєї години

Бажаючи загладити провину, Тюркаре накупає баронесі нові сервізи й дзеркала. Крім того, він повідомляє їй, що вже придбав ділянку, щоб побудувати для улюбленої «чудесний особняк». «Перешикую його хоч десять разів, але доможуся, щоб усе було по мені», - з гордістю заявляє він. У цей час у салоні з’являється ще один гість - молодий маркіз, приятель шевальє. Зустріч ця неприємна Тюркаре - справа в тому, що колись він служив лакеєм у дідуся маркіза, а недавно безсовісно надув онука, про що той негайно й розповідає баронесі: «Попереджаю, це теперішній шкуродер. Він цінує своє срібло на вагу золота». Помітивши кільце на пальці баронеси, маркіз довідається в ньому свій фамільний перстень, що спритно привласнив собі Тюркаре. Після відходу маркіза відкупник незграбно виправдується, зауважуючи, що не може ж він давати гроші в борг «даром». Потім з розмови Тюркаре з помічником, що ведеться прямо в будуарі баронеси - вона тактовно виходить для такого випадку, - стає ясно, що відкупник займається великими спекуляціями, хабарничає й по знайомству розподіляє теплі містечка. Багатство й вплив його дуже великий, однак на обрії зайнялися неприємності: збанкрутував якийсь скарбник, з яким Тюркаре був тісно зв’язаний. Інша неприємність, про яку повідомляє помічник, - у Парижі пані Тюркаре! Але ж баронеса вважає Тюркаре вдівцем. Все це жадає від Тюркаре негайних дій, і він поспішає вийти. Правда, перед відходом пролазливий Фронтен устигає вмовити його купити баронесі власний дорогий виїзд. Як бачимо, новий лакей уже приступився до обов’язків вибивання з хазяїна великих сум. І, як справедливо відзначає Лизетта за адресою Фронтена, «судячи з початку, він далеко піде».

Два шалапути-аристократи, шевальє й маркіз, обговорюють свої серцеві перемоги. Маркіз розповідає про якусь графиню із провінції - нехай підтоптаний і не сліпуча краса, зате веселої вдачі й охоче дарує йому свої пещення. Зацікавлений шевальє радить другові прийти із цією дамою ввечері на звану вечерю до баронеси. Потім треба сцена чергового виманювання грошей у Тюркаре способом, придуманим хитрим Фронтеном. Відкупника відверто грають, про що він навіть не підозрює. Підісланий Фронтеном дрібний чиновник, що видає себе за судового пристава, пред’являє документ про те, що баронеса нібито повинна по зобов’язаннях покійного чоловіка десять тисяч ліврів. Баронеса, приграючи, зображує спочатку замішання, а потім розпач. Розстроєний Тюркаре не може не прийти до неї рятуйте! Він проганяє «пристава», пообіцявши взяти всі борги на себе. Коли Тюркаре залишає кімнату, баронеса непевно зауважує, що починає випробовувати каяття совісті. Лизетта гаряче заспокоює її: «Спочатку треба розорити багатія, а потім можна буде й покаятися. Гірше, якщо прийде каятися в тім, що упустили такий випадок!»

Незабаром у салон приходить торговка пані Жакоб, рекомендована приятелькою баронеси. Побіжно вона розповідає, що доводить сестрою багатієві Тюркаре, однак цей «вилупок» зовсім їй не допомагає - як, до речі, і власній дружині, що відіслав у провінцію. «Цей старий півень завжди бігав за кожною спідницею, - продовжує торговка. - Не знаю, з ким він зв’язався тепер, але в нього завжди є трохи дамочок, які його оббирають і надувають… А цей дурень кожної обіцяє женитися».

Баронеса як громом уражена почутим. Вона вирішує порвати з Тюркаре. «Так, але не раніше, ніж ви його розорите», - уточнює завбачлива Лизетта.

До вечері є перші гості - це маркіз із товстою «графинею», що насправді не хто інша, як пані Тюркаре. Простодушна графиня з важливістю розписує, яку великосвітське життя ока веде в себе в провінції, не зауважуючи вбивчих глузувань, з якими коментують її мовлення баронеса й маркіз. Навіть Лизетта не відмовляє собі в задоволенні вставити кілке слівце в цю балаканину, типу: «Так, це теперішнє училище галантності для всієї Нижньої Нормандії». Розмова переривається приходом шевальє. Він довідається в «графині» даму, що атакувала і його своїми люб’язностями й навіть надсилала свій портрет. Маркіз, довідавшись про це, вирішує провчити невдячну зрадницю

Він виявляється отмщен у найскорішому часі. Спочатку в салоні з’являються торговка госпояса Жакоб, а слідом за нею Тюркаре. Вся трійця найближчих родичів обрушується один на одного із грубою лайкою - до задоволення присутніх аристократів. У цей час слуга повідомляє, що Тюркаре терміново викликають компаньйони. Появившийся потім Фронтен повідомляє про катастрофу - його хазяїн узятий під арешт, а в будинку в нього все конфісковано й опечатано по наведенню кредиторів. Пропав і вексель на десять тисяч екю, виданий баронесі, тому що шевальє доручив Фронтену віднести його до меняле, а лакей не встиг цього зробити… Шевальє в отчаянье - він залишився без засобів і звичного джерела доходів. Баронеса також в отчаянье - вона не просто розорена, вона ще переконалася в тім, що шевальє обманював неї: адже він переконував, що гроші в нього й на них він викупив кільце… Колишні коханці розстаються досить холодно. Можливо, маркіз із шевальє утішаться за вечерею в ресторані, куди вони разом відправляються

Pages: 1 2