В індусів є ручні слони. Один індус пішов зі слоном у ліс по дрова

Ліс був глухий і дикий. Слон протоптував хазяїнові дорогу й допомагав валити дерева, а хазяїн грузил їх на слона. Раптом слон перестав слухатися хазяїна, став оглядатися, трясти вухами, а потім підняв хобот і заревів

Хазяїн теж оглянувся, але нічого не помітив. Він став гніватися на слона й бити його по вухах гілкою. А слон загнув хобот гачком, щоб підняти хазяїна на спину

Хазяїн подумав: «Сяду йому на шию - так мені ще удобней буде їм правити».

Він сів на слона й став гілкою хльостати слона по вухах. А слон задкував, тупцював і вертів хоботом. Потім завмер і насторожився

Хазяїн підняв гілку, щоб з усією силою вдарити слона, але раптом з кущів вискочив величезний тигр. Він хотів напасти на слона позаду й підхопитися на спину. Але він потрапив лабетами на дрова, дрова посипалися. Тигр хотів стрибнути інший раз, але слон уже повернувся, схопив хоботом тигра поперек живота, здавив, як товстим канатом. Тигр розкрив рот, висунув мову й мотав лабетами. А слон вуж підняв його нагору, потім ударив оземь і став топтати ногами. А ноги в слона - як стовпи. І слон розтоптав тигра в корж. Коли хазяїн отямився від страху, він сказав:

— Який я дурний, що бив слона! А він мені життя врятувало. Хазяїн дістав із сумки хліб, що приготував для себе, і весь віддав слонові