Одна дівчинка пішла з будинку в ліс. У лісі вона заблудилася й стала шукати дорогу додому, так не знайшла, а прийшла в лісі до будиночка. Двері були відчинені. Вона подивилася у двері, бачить: у будиночку нікого ні, і ввійшла. У будиночку цьому жили три ведмеді. Один ведмідь був батько, кликали його Михайло Иванич. Він був великий і кошлатий. Іншої - була ведмедиця. Вона була поменше, і кликали її Настасья Петрівна. Третій було маленьке ведмежа, і шалі його Мишутка. Ведмедів не було будинку - вони пішли гуляти по лісі

У будиночку було дві кімнати: одна їдальня, інша спальня. Дівчинка ввійшла в їдальню й побачила на столі три чашки з юшкою. Перша чашка, дуже більша, була Михаили Ивано-вичева. Друга чашка, поменше, була Настасьи Петровнина. Третя, синенька чашечка, була Мишуткина. Поруч кожної чашки лежала ложка: більша, середня й маленька

Дівчинка взяла саму більшу ложку й похлебала з найбільшої чашки; потім взяла середню ложку й похлебала із середньої чашки; потім взяла маленьку ложечку й похлебала із синенької чашечки, і Мишуткина юшка їй здалася краще всіх

Дівчинка захотіла сісти й бачить у стола три стільці: один великий- Михаили Иванича, інший поменше - Настасьи Петров-нин, і третій, маленький, із синенькою подушечкою - Мишуткин. Вона полізла на великий стілець і впала; потім села на середній стілець - на ньому було ніяково; потім села на маленький стільчик і засміялася - так було гарно. Вона взяла синеньку чашечку на коліна й стала їсти. Поїла всю юшку й стала гойдатися на стільці

Стільчик проломився, і вона впала на підлогу. Вона встала, підняла стільчик і пішла в іншу світлицю. Там стояли три ліжка: одна більша - Михаили Иваничева, інша, середня - Настасьи Петровнина, третя, маленька - Мишенькина. Дівчинка лягла в більшу - їй було занадто просторо; лягла в середню - було занадто високо; лягла в маленьку - ліжечко довелося їй саме впору, і вона заснула

А ведмеді прийшли додому голодні й захотіли обідати. Великий ведмідь взяв свою чашку, глянув і заревів страшним голосом:

— ХТО СЬОРБАВ У МОЇЙ ЧАШЦІ!

Настасья Петрівна подивилася свою чашку й заричала не так голосно:

— ХТО СЬОРБАВ У МОЇЙ ЧАШЦІ!

А Мишутка побачив свою порожню чашечку й запищав тонким голосом:

— ХТО СЬОРБАВ У МОЇЙ ЧАШЦІ Й УСЕ ВиХЛЕБАЛ!

Михайло Иванич глянув на свій стілець і заричав страшним

голосом:

— ХТО СИДІВ НА МОЄМУ СТІЛЬЦІ Й ЗРУШИВ

ЙОГО З МІСЦЯ!

Настасья Петрівна глянула на свій стілець і заричала не так голосно:

— ХТО СИДІВ НА МОЄМУ СТІЛЬЦІ Й ЗРУШИВ ЙОГО З

МІСЦЯ!

Мишутка глянув на свій зламаний стільчик і пропищав:

— ХТО СИДІВ НА МОЄМУ СТІЛЬЦІ Й ЗЛАМАВ ЙОГО!

Ведмеді прийшли в іншу світлицю

- хто лягав у МОЮ ПОСТІЛЬ і ЗІМ’ЯВ ЇЇ!

заревів Михайло Иванич страшним голосом

— ХТО ЛЯГАВ У МОЮ ПОСТІЛЬ І ЗІМ’ЯВ ЇЇ!

заричала Настасья Петрівна не так голосно.

А Мишенька підставив лавочку, поліз у своє ліжечко й запищав тонким голосом:

— ХТО ЛЯГАВ У МОЮ ПОСТІЛЬ!

И раптом він побачив дівчинку й заверещав так, начебто його ріжуть:

— От вона! Тримай, тримай! От вона! От вона! Ай-яяй!

Тримай!

Він хотів неї вкусити. Дівчинка відкрила очі, побачила ведмедів і кинулася до вікна. Вікно було відкрито, вона вискочила у вікно й утекла. І ведмеді не наздогнали її.

Збережи - » Переказ казки Толстого «Три ведмеді» . З'явився готовий твір.