Охорона природи - система заходів, оптимизирующих взаємини людського суспільства із середовищем його перебування, у тому числі раціональне природокористування, удосконалювання встаткування, технологічних процесів у промисловості, сільському господарстві й транспорті з метою виключення або зниження шкідливих впливів на навколишнє середовище й здоров’я людини

Рослинність і тваринний мир найбільше помітно й сильно страждають від господарської діяльності людини. Ще в минулому столітті в результаті мисливських промислів практично були винищені європейський зубр, кавказький олень і т.д.

Для захисту окремих видів рослин і тварин від повного знищення стали створюватися заповідники

Заповідник- територія (акваторія), повністю виключена з будь-якої господарської діяльності й призначена для збереження еталонів недоторканих ландшафтів

В 1919 році був заснований перший радянський заповідник - Астраханський. Він розташований у дельті Волги. Тут охороняються рідкі породи осетрових риб, водоплавні птахи, рідкі рослини. У цей час у Росії існує 89 заповідників

Заказник - ділянка території або акваторії, де охороняється один з компонентів природи. Вони можуть бути постійними й тимчасовими

Національна пара до-к- особливо охоронювана територія з малонарушенними комплексами й унікальними природними й антропогенними об’єктами

Національні парки у відрізни й від заповідників сполучать у собі завдання охорони природи строго контрольованого рекреаційного використання, тобто короткочасного відвідування з метою відпочинку й пізнавального туризму. Зараз у країні 29 національних парків