Перу Г. С. Сковороди належить збірка ліричних поезій «Сад божественних пісень». Поет не приймає світу, що руйнує в людині людське,— прагнення до чесної праці, бажання мати серце «як чистий хрусталь». Збірка «Сад божественних пісень» різниться жанровою різноманітністю: тут є і пейзажні вірші («Гей, поля, поля зелені», «Весна люба, гей, прийшла…» та інші) і панегірики («Іде, хоче нас лишити», «На день народження Василя Томари»), і оди («Похвала бідності»), і пісні («Про свободу»). Особливість ліричних поезій Сковороди в тому, що в ліричних творах він — філософ, а в філософських працях — лірик.

Ліричний герой збірки — весь у пошуках правди, добра, щастя. Він, як і автор, великий народолюбець, гуманіст.

У вірші «Всякому місту звичай і права» Г. С. Сковорода не просто змальовує звичай і соціальні пороки кріпосницької системи, а й сатирично викриває і заперечує весь тогочасний лад як антилюдяний і аморальний.

Ліричний герой поезій Сковороди на кожному кроці бачить закріпачений люд, його мучать «нудьга проклята» і «докучлива печаль». Вони гризуть його, а він жене їх геть. Ліричний герой бажає для народу волі — і свої роздуми щодо цього Сковорода виклав у пісні «Про свободу». У ній оспівано волю як найбільше багатство людини. Золото порівняно зі свободою — ніщо. Тому автор славить Б. Хмельницького, називає його героєм, батьком вольності. Поет мріє про кращі часи, коли настане «царство любові… без ворожнечі і чвар».

У поезії «Кто серцем чист й душею» автор на питання, де той «чудовий пишний град» людського життя, відповідає: «Сам ти град, коли в душі є сад високих помислів, сподіванок та мрій». Треба лише доглядати той «сад людської душі». У поезіях Г. С. Сковороди відчутний вплив усної народної творчості. Так, поет використовує постійні фольклорні епітети («неволя гірка», «зелена діброва», «нудьга проклята»), приказки, порівняння («Всяка тримає свій ум голова», «В серця є власні любов і тепло…»).

Висновок. Отже, на прикладі поетичної творчості Г. С. Сковороди ми бачимо, наскільки багатими є не тільки форми його творів, а і їх зміст. Сковорода був талановитим поетом-ліриком свого часу. Його поезія оспівує чистоту душі і серця, добро і щастя, кличе до єднання людини з природою. Збірка «Сад божественних пісень» стала популярною з XVIII століття. На вірші збірки написані пісні-романси. Від них віє чистотою і щирістю почуттів, простотою образів.

Опорні слова й поняття: літературна спадщина, ліричний герой збірки, філософські праці, жанрова різноманітність.