Медичний критерій обмеженої осудності утворять, насамперед, порушення в інтелектуальній і емоційно-вольовій сфері, що не дозволяють повною мірою усвідомлювати свої вчинки й керувати ними

Головною відмітною ознакою обмеженої осудності є можливість особи усвідомлювати свої дії, керувати ними, але в силу психічного захворювання в нього обмежена здатність до повноцінної психічної діяльності. Наявність медичного критерію обмеженої осудності як психічного захворювання і юридичного критерію як здатності хоч і не повною мірою, але усвідомлювати свої дії (бездіяльність), керувати ними спричиняються можливість залучення особи до кримінальної відповідальності

Концепція обмеженої осудності пов’язана з відносно неглибокими психічними розладами суб’єкта злочину (іменованими часто психічними аномаліями). У відмінності від розладів, характерних для несамовитих, психічне розлад, що не виключає осудності, не носить патологічного характеру, тобто не є хворобою. Зазначені аномалії характеризуються дисбалансом сил порушення й гальмування

Психічні розлади, що не виключають осудності, задовольняють над інтелектуальними можливостями особи, внаслідок чого протиправний спосіб зняття емоціогенної напруженості в конкретній емоціогенній ситуації стає для нього значно більше ймовірний і полегшений

Аномалії психіки характерні для різних психічних конституцій і являють собою зовні велика розмаїтість. Однак, незважаючи на різноманіття психічних аномалій, вони можуть бути підрозділені на аномальні стани й аномальні процеси. Аномальні стани визначаються відносною сталістю психофізіологічних реакцій. На відміну від них процеси носять тимчасовий, непостійний характер і залежать від певних біологічних факторів

У силу різноманіття аномальних процесів і станів законодавець відмовився від їх перечневого методу, прийнятного для опису медичного критерію неосудності. Хворобливі стани, що характеризують неосудність, цілком конкретні й чисельно обмежені відомими в психіатрії хворобами

До психічних станів аномального типу треба, зокрема, відносити типи характеру - холеричні й меланхолійний, а також неврози, психопатії. До аномальних психічних процесів ставляться тимчасові психічні розвитку, які, однак, порушують баланс процесів порушення й гальмування. Деякі з таких аномальних процесів знайшли відбиття в переліку обставин, що зм’якшують покарання (ст. 61 КК РФ). Це, наприклад, вагітність, при якій жінка найчастіше буває обуреваема приступами агресії, протиправність або аморальність поводження потерпілого, що може викликати стан афекту й інші

Прикладом аномалій можуть служити акцентуализации характеру, що представляють собою посилення окремих рис характеру до такого сильного ступеня, при якій адаптаційні можливості суб’єкта значно знижуються в умовах емоціогенної ситуації. Так, наприклад, у результаті судово-психіатричної експертизи К., обвинувачуваного по ч.4 ст.224 КК РСФСР, були встановлені такі його особистісні особливості, як демонстративність, егоцентричность, зневага загальноприйнятими нормами й цінностями, перевага внешнеобвиняющих форм емоційного реагування, підвищена дратівливість, уразливість, помисливість. Було констатовано, що у випробуваного є психоподобний синдром, що не дозволяє К. повною мірою керувати своїми діями

Психічний розлад, що не виключає осудності, ураховується судом при призначенні покарання й може служити підставою для призначення примусових мір медичного характеру (ст. 22 КК РФ).

Pages: 1 2