Джон Апдайк (рід. 1932). Американський прозаїк, поет, есеїст і драматург, Джон Апдайк належить до того післявоєнного покоління письменників США, які прийшли в літературу, маючи університетські дипломи й солідну філологічну підготовку. Об’єкт його зображення - життя інтелігенції, добре йому знайомого «середнього класу». Починаючи з перших добутків, для Апдайка стали типовими мотиви повільного, але необоротного здрібніння особистості, занепаду й збідніння її духовного потенціалу, кризи віри, що підмінює байдужністю або нігілізмом

Найчастіше ці мотиви співвідносяться в його творчості із зображенням доль обивателів, що домоглися матеріального благоденства, однак преследуемих неясним відчуттям безцільності своєї зовні обладнаного життя й прагнучих різноманітити порожнечу безбарвної буденності за допомогою всіляких сурогатів (безладні любовні зв’язки, наркотики й т.п.) інтенсивного, яскравого існування. Сполучення яскравих сатиричних фарб із ностальгічною тональністю, що створює неприховане співчуття автора своїм персонажам (для нього вони насамперед жертви часу, хоча письменник і не знімає з них відповідальності за хиткість етичних понять), допомогло Апдайку створити багатогранну картину життя «середнього американця» 1950-70-х років

«Кролик, біжи».

Соціальне тло в романі - Америка кінця 50-х. Це поки ще країна, що не знала ні сформировались «масового суспільства», що ні бунтує молоді, ні «сексуальної революції». Герой роману - «середній американець», 26-літній Гарри Энгстром на прізвисько Кролик, фахівець із реклами кухонних приналежностей. Колись Кролик Энгстром був класним спортсменом, «зіркою» шкільного баскетболу. Тепер подвиги його юності забуті, і він почуває себе застряглої на узбіччі

Кролик - характерний соціальний тип, породжений «наляканими п’ятидесятими», - значне художнє відкриття письменника. Батько сімейства, Кролик випробовує неясне невдоволення своїм побутом і іноді відправляється в «перегони». Побут - це сім’я. Тут усе не складається. Дружина виявляється нечупарою, недотепою, вона п’є, хоч і повинен народитися дитина. Все це нестерпно для Гарри. Йому хочеться бігти. Роман починається із цього руху: бігти. Сідає в машину і їде ладь. Винести цей побут, нудьгу неможливо. Знання мети своїх учинків недоступно Энгстрому. Його перша вилазка здається й зовсім ірраціональною

У голові в Кролика лише одне бажання - добратися до теплої Мексиканської затоки, а там видно буде. Тільки після повернення додому в його свідомості виникає більш-менш певне пояснення його тяги до «втеч». Все минуле тьмяне життя добромисного обивателя представляється йому сумою примітивних рефлексів, візерунком, складеним поверхневими подряпинами, що не проникають у сутність буття. . Він хоче щастя, радості, не може просто віддати себе в жертву. У ньому є ще природний егоїзм життя, спрага радості, любові. Крім того, весь побут тяжкий, гнітить. Все життя - жертвопринесення. Від цього хочеться втекти. Але отут відбувається нещастя: п’яна дружина утопила дитину у ванні, коли купала. І отут він повинен повернутися, вертається в сім’ю. Нарешті, він робить наступний крок. Повернення в ній: є ще й родичі, які погано до нього ставляться, знову побут, все совершенно нестерпно. Він знову біжить. Уже без машини

Він біжить, і йому здається, що він біжить по особах». Земля - особи, які він топче. Він відчуває своє існування як те, що мучить іншого. Він не може від цього ніколи позбутися. Він хоче щастя, радості. Він між егоїзмом і альтруїзмом, і жодне початок не може тут узяти гору. Центр - моральна драма людини. Драма людської особистості, людського буття взагалі: життя вимагає самопожертви. Герой буває моторошно самоегоїстичний, але відразу відступає. Це ще й столконовение фізичного й духовного в людині, морального й аморального. Сили мучать людину із двох сторін

Життя людини - коло, рух від одного початку до іншого. Втеча Кролика схоже на рух по колу без надії вибратися за бар’єр, споруджений реальними обставинами. У фіналі «бунт» героя все-таки завершується поверненням героя в лоно сім’ї. Повертаючи свого героя до реальності, Апдайк указує на даремність романтизованих ілюзій