Наступний роман Олдингтона - «Дочка полковника» (,1931) - містив виразні психологічні портрети й епічні характери, але пафос викриття в ньому приглушений, немає колишньої зухвалої сміливості узагальнень. Протест героїні роману Джорджи, дочки полковника, проти неправди й лицемірства, які вона бачить серед її людей, що оточували, не переконує так, як переконував протест Уинтерборна і його доля

Роман «Всі люди вороги» (1933) ближче до першої книги Олдингтона, але й тут немає колишньої, лютої переконаності заперечення. Роман претендує на філософські узагальнення й супроводжується філософським коментарем. «Всі люди вороги» - історія довоєнного, військового й післявоєнного років у Великобританії, історія, що автор розгортає навколо фігури центрального героя - молодого англійця Энтони Кларендона.

Олдингтон як і раніше багато уваги приділяє викриттю віджилих традицій, указує на винуватців страждань народу, бачить і правдиво відбиває протиріччя громадського життя свого часу, пороки державного ладу. Він багато говорить про несправедливу й жорстоку війну. Але основний акцент все-таки поставлений на зображенні еволюції почуттів Энтони, надмірно підкреслена й гиперболизирована проблема підлоги. Перебуваючи під впливом творчості Д. Лоуренса, Олдингтон найчастіше надає психологічному аналізу сексуальну основу. Більше того, у книзі звучать мотиви, неможливі в пору створення «Смерті героя»: Энтони схильний вимовити проклін «Чуму на обоє ваших будинків», що яскраво підкреслюється в другій частині роману. Так, під час загального страйку, зображуваної в романі, герой, при всьому гаданому радикалізмі його взглядо!з, бере участь у її придушенні і є на боці власників, а не страйкуючих робітників. Наприкінці, кінців Энтони приходить до ідеї непротивлення злу

У розпал найгострішої соціальної боротьби й антифашистського руху, що широко розгорнулося в Англії, Олдингтон написав «Сущий рай» (1937). Викриття капіталістичної дійсності було в книзі Олдингтона знову настільки гострим, що «Сущий рай» звучав як соціально-політичний памфлет. Більше того: герой роману- молодий англієць Крис заявляв про те, що пора слів минула, наступив час боротьби. Крису були далекі настрої Уин-терборна: він хоче жити, а не вмирати, притім тягнеться до більше здорового, більше щасливого життя. І все-таки Крис далі слів не йде

Напередодні другої світової війни письменник, якого труїла буржуазна печатка, їде з Англії. Він відвідує різні країни Західної Європи, Північну Африку, потім на ряд років переселяється в США. Це було теж свого роду втечею. Почався період тривалого творчого застою