Контрольна робота… Р-р-Р! Навіть щучит неприємно! А якщо ця контрольна зараз, так ще й по математиці, - тоді )го просто жах! Але й у контрольній роботі іноді бувають приємні моменти. Ви не вірите? Отож послухайте, що трапилося на контрольній по математиці. Марья Петрівна роздала завдання по варіантах і села очікувати кінця уроку. І ми сидимо. Очікуємо - коли притупиться її пильність. Як тільки цей момент наступив, у хід пішли підручники, зошити, шпаргалки. А в мене, як на зло, немає жодного подібного приклада

Відмінниця Ліна понесла свій зошит на перевірку й, як завжди, одержала «круглу» оценочку. Але! Оцінку-Те їй Марья Петрівна поставила в журнал, а в зошит - забула. І отут мене осінило! Як тільки відмінниця повернулася на місце, я вихопив у неї зошит, швиденько зірвав обкладинку свого зошита й надяг її на Линкину.

Марья Петрівна приємно зачудувалася, навіть на обкладинку посмотрена - все верно: моя! (Треба сказати, що «математичка» погано розрізняла наші почерки). Неохайний зошит, обкладинка обірвана, але вирішено її вірно - і я одержую вищий бал! Фух! Усе пройшло! Наступного дня моє ім’я стояло серед тих, хто краще інших упорався з контрольною роботою. Я - переможець… На серце трошки кішки скребли, але я намагався триматися героєм. И - дивна справа! - саме після цього випадку я задумався над своїм навчанням. Я став учитися краще, а в Марьи Петрівни, можливо, коли-небудь попрошу прощення, наприклад на випускному вечорі…