Красуня миру напрочуд, Рум’яна, струнка, висока, У всякому одязі гарний, До всякої роботи спритна. Н. А. Некрасов “Велична слов’янка” стала героїнею багатьох віршів і поем Н. А. Некрасова; всі вони перейняті глибоким жалем до її долі. Поет страждає разом з нею й від непосильної роботи, і від моральних принижень. Однак не можна сказати, що російська жінка з’являється у віршах Некрасова тільки лише в образі замученою роботою селянки, на долі якої відбилися всі соціальні протиріччя країни. Є в поезії Некрасова й інший тип жінки, у якому втілилися народні подання про теперішню красуню, міцно складеної, рум’яної, живий, працьовитої. Некрасов звертає увагу на внутрішню красу, щиросердечне багатство російської селянки: Є жінки в росіян селеньях Зі спокойною важливістю осіб, Із красивою силою у движеньях, З ходою, з поглядом цариць. В образі російської жінки Некрасов оспівує стійкість, гордість, достоїнство, турботу про сім’ю, одетях.

Найбільше повно цей тип був розкритий Некрасовим у поемі “Кому на Русі жити добре” в образі Матрены Корчагіній. Одна із частин названа “Селянка”, у якій Матрена сама розповідає про свою долю. У цьому оповіданні відбилися всі життєві тяготи російської жінки: розлука із чоловіком, вічні приниження, страждання матері, що втратила сина, пожежі, відмінок худоби, неврожай. Однак ці випробування не зломили її духу, вона зберегла своє людське достоїнство. Образ Матрены Тимофіївни даний у поемі в динаміку, вразвитии.

Так, наприклад, в історії з Демушкой вона спочатку, у пориві розпачу, готова все стерпеть: И отут я покорилася, Я в ноги поклонилася… Характер героїні загартовується саме в цих тяжких випробуваннях. Це - жінка великого розуму, самовіддана, вольова, рішуча. У характеристиці Матрены широко використовуються фольклорні жанри: пісні, плачі, голосіння

Вони допомагають виразити біль і тугу, яскравіше показати гірке життя Матрены Тимофіївни. У її мовленні спостерігаються фольклорні особливості: повтори, постійні епітети, окличні форми, звертання, достаток уменьшительно-ласкательных слів. Ці особливості роблять мовлення Матрены неповторно індивідуальної, надають їй особливу жвавість, емоційність. Це образ селянки не тільки сильної духом, але й обдарованої, талановитої

Оповідання Матрены про своє життя - це оповідання про долю будь-якої селянки, багатостраждальної російської жінки. Сама глава названа не її ім’ям, а “Селянка”. Цим підкреслюється, що доля Матрены зовсім не виключення із правил, а типова доля мільйонів російських селянок. Описуючи тип “величної слов’янки”, Некрасов знаходить таких жінок не тільки в селянському середовищі. Кращі щиросердечні copyright