Ми все вийшли з гоголівської “Шинелі”. Ф. Достоєвський © Алл Соч. РУ 2005 Російська література з її гуманістичною спрямованістю не могла пройти повз проблеми й долі простої людини. Умовно в літературознавстві вона стала йменуватися темою “маленької людини”. У її джерел стояли Карамзин і Пушкін, Гоголь і Достоєвський. У своїх добутках: “Бідна Ліза”, “Станційний доглядач”, “Шинель” і “Бідні люди” - вони розкривали читачам внутрішній мир простої людини, його почуття й переживання. Чому ж Достоєвський виділяє Гоголя, як першого, що открыли читачам мир “маленької людини”? Імовірно, тому, що в його повісті “Шинель” Акакий Акакиевич Башмачкин є головним героєм, все-таки інші діючі особи створюють тло. Повість “Шинель” - одна із кращих у творчості Гоголя

У ній письменник з’являється перед нами як майстер деталі, сатирик і гуманіст. Оповідаючи про життя дрібного чиновника, Гоголь зміг створити незабутній яскравий образ “маленької людини” зі своїми радостями й лихами, труднощами й турботами. Безпросвітний нестаток оточує Акакия Акакиевича, але він не бачить трагізму свого положення, тому що зайнято справою. Башмачкин не тяготиться своєю вбогістю, тому що не знає Іншої життя

А коли в нього з’являється мрія - нова шинель, він готовий терпіти будь-які позбавлення, тільки б наблизити здійснення задуманого. Шинель стає якимось символом щасливого майбутнього, улюбленим дітищем, заради якого Акакий Акакиевич готовий працювати не покладаючи рук. Автор цілком серйозний, коли описує захват свого героя із приводу здійснення мрії: шинель зшита! Башмачкин зовсім був щасливий. Але чи надовго? “Маленькій людині” не призначено бути щасливим у цьому несправедливому світі. І лише після смерті здійснює справедливість

“Душу” Башмачкина знаходить спокій, коли повертає собі загублену річ. Гоголь показав не тільки життя “маленької людини”, але і його протест проти несправедливості життя. Нехай цей “бунт” боязкий, майже фантастичний, але герой виступає за свої права, проти основ існуючого порядку