Чи Чанів-мін, військовий чиновник, раптово помер, але тіло його три дні не остигало, і ховати його боялися. Раптово живіт небіжчика здувся, полилася сеча, і Чи воскрес. Виявилося, перебував він серед сипучих пісків, на березі ріки. Там побачив палац під жовтою черепицею й стражників. Ті спробували його схопити, почалася бійка. З палацу прийшов наказ припинити свару й чекати веління. Мерзнули ніч безперервно. Ранком веліли гостеві відправлятися додому. Стражники передали його якимсь пастухам, ті раптом накинулися на нього з кулаками. Чи впав у ріку, наглотался води, так що живіт роздувся, обмочився й ожив

Через десять Чи днів справді вмер

До цього вночі до його сусіда з’явилися велетні в чорних одягах, зажадали проводити їх до Чи будинку. Там у дверей їх чекали двоє ще більш лютого виду. Увірвалися в будинок, проломивши стіну. Незабаром відтіля донісся плач. Історія ця відома від якогось Чжао, приятеля покійного Чи.

ЧУДЕСА З МЕТЕЛИКОМ

Якийсь Е відправився поздоровити свого друга Вану із шістдесятиріччям. Якийсь здоровань, представившись братом Вану, викликався їхати разом з ним. Незабаром стемніло. Почалася гроза

Оглянувся Е и бачить: здоровань висить на коні головою вниз, а ноги його, немов по небу йдуть, і при кожному кроці вдаряє грім, а з рота пихкає пором. Е страшно перелякався, але сховав переляк

Ван вийшов їм назустріч. Привітав і братика, що виявився срібних справ майстром. Е заспокоївся. Сіли святкувати. Коли стали укладатися на нічліг, Е нізащо не хотів спати в одній кімнаті зі здорованем. Той наполягав. Довелося укласти третім старого слугу

Настала ніч. Світильник згас. Здоровань сів на постелі, обнюхав полог, висунув длиннюший мову, а потім накинувся на старого слугу й прийнявся його пожирати. У жаху воззвал Е к государеві Гуань-ди, ниспровергателю бісів. Той зстрибнув зі стельової балки під грім барабана й величезним мечем ударив здорованя. Той обернувся метеликом завбільшки з колесо від воза й крильми відбивав удари. Е втратив свідомість

Опам’ятався - поруч ні слуги, ні здорованя. Тільки кров на підлозі. Послали людини довідатися про братика. Виявилося, той працював у своїй майстерні й поздоровляти Вану не їздив

ТРУП ПРИХОДИТЬ СКАРЖИТИСЯ НА ОБРАЗУ

Один раз якийсь Гу попросився на нічліг у старий монастир. Впуствиший його чернець повідомив, що ввечері відбувається похоронна служба, і попросив наглядіти за храмом. Гу замкнувся в храмі, погасив світильник і ліг

Серед ночі хтось застукав у двері. Назвався стародавнім другом Гу, що вмер більше десяти років тому. Гу відмовився відкрити

ЩоСтукав пригрозив покликати рятуйте!. Довелося відчинити. Почувся звук падаючого тіла, і голос повідомив, що він ніякий не друг, а недавній небіжчик, якого отруїла лиходійка дружина. Голос благав повідомити всім опреступлении.

Отут пролунали голоси. Повернулися перелякані ченці. Виявилося, під час служби зник небіжчик. Гу розповів їм про подію. Освітили смолоскипами труп і побачили, що із всіх отворів тече кров. Ранком про злодіяння повідомили владам

БІС, ПРИВЛАСНИВШИ ЧУЖЕ ІМ’Я, ВИМАГАЄ ЖЕРТВОПРИНОСИН

Якийсь государевий охоронець погнався за зайцем, випадково зштовхнув у колодязь старого й злякано умчався ладь. Цієї ж уночі старий увірвався в його будинок і вчинив бешкетування. Сім’я молила його про прощення, але той зажадав написати поминальну табличку й приносити йому щодня жертви, немов предкові. Зробили, як він велів, і бешкетування припинилися

З тих пор охоронець завжди об’їжджав нещасливий колодязь стороною, але один раз, супроводжуючи государя, не зміг цього зробити. У колодязя він побачив знайомого старого, що, схопивши його за полу халата, прийнявся лаяти молодця за давню провину й бити. Охоронець, заблагавши, сказав, що приносить жертви, щоб загладити провину. Старий ще пущі обурився: які такі жертви, якщо він, на щастя, не потонув тоді в колодязі, а врятувався?!

Охоронець повів старого до себе й показав табличку. На ній виявилося зовсім інше ім’я. Старий у гніві скинув табличку на підлогу. У повітрі почувся сміх і відразу затих

ДАОС ВІДБИРАЄ ГАРБУЗ-ГОРЛЯНКУ

Один раз у ворота високоповажного Чжу постукав даос і заявив, що повинен побачити зі своїм другом, що перебуває в хазяйському кабінеті. Здивований Чжу проводив його у свій кабінет. Даос указав на сувій із зображенням безсмертного Люя й сказав, що це і є його друг, що ніколи украв у нього гарбуз-горлянку

Із цими словами даос зробив жест рукою, гарбуз зникла з картини й виявився в нього. Вражений Чжу поцікавився, навіщо ченцеві гарбуз. Той повідомив, що грядет страшний голод, і, щоб зберегти людські життя, необхідно в гарбузі плавити пігулки безсмертя. І даос показав Чжу кілька пігулок, пообіцявши знову прийти у свято Середини осіни, коли буде яскравий місяць

Схвильований хазяїн підніс ченцеві замість десяти пігулок тисячу золотих. Даос прийняв кошель, повісив його на пояс, немов пушинку, і зник

Улітку ніякого голоду не трапилося. У свято Середини осіни лив дощ, місяці не було видно, а даос так і ніколи більше й не з’явився

ТРИ ВИВЕРТИ, ЩО БУЛИ В БІСА, ВИСНАЖИЛИСЯ

Говорять, у біса є три виверти: одна - затягти, друга - перешкоджати, третя - залякуватися

Якийсь Люй побачив один раз увечері жінку, напудрену, з насурмленними бровами, що бігла з мотузкою в руках. Помітивши його, вона сховалася за дерево, а мотузку упустила. Люй підняв мотузку. Від її йшов дивний захід, і Люй зміркував, що зустрінута їм жінка - висельница. Поклав мотузку за пазуху й пішов ладь

Жінка перепинила Люю дорогу. Він уліво, вона туди ж, він вправо, вона теж. Зрозумів: перед ним «бесівська стіна». Тоді Люй рушив прямо на неї, а жінка, висунувши довгу мову й розтріпавши волосся, з яких капала кров, із криками початку стрибати на його

Але Люй не злякався, а виходить, три бесівські виверти - затягти, перешкоджати й налякати - не вдалися. Бісиха прийняла свій первісний вигляд, упала на коліна й зізналася, що ніколи, посварившись із чоловіком, повісилася, а тепер пішла шукати собі заміну, але Люй поплутав її плани. Урятувати її може тільки молитва настоятеля буддійського храму

Він-те саме й виявився наш Люй. Він голосно проспівав молитву, і жінка, немов раптово прозрівши, утекла. З тих пор, як говорили місцеві жителі, у цих місцях усяка погань повиводилася

ДУШІ МЕРТВИХ ЧАСТО ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ В МУХ

Дай Ю-ци разом із приятелем пив вино, любуючись місяцем. За містом біля моста побачив він людини в синьому одязі, що йшов, тримаючи в руці парасоль, а помітивши Дая, заколивався, не вирішуючись іти вперед.

Подумавши, що це грабіжник, Дай схопив незнайомця. Той спробував його обдурити, але зрештою зізнався у всьому. Виявився він бісом, якого чиновник Царства мертвих послав у місто заарештувати людей відповідно до списку

Дай переглянув список і побачив прізвище власного брата. Втім, вигадкам незнайомця він не повірив, а тому нічого не почав і залишився сидіти на мосту

Через час знову здалася людина в синьому. На питання Дая він відповів, що зумів усіх заарештувати й тепер несе їх на своєму парасолі в Царство мертвих. Глянув Дай, а на парасольці дзижчать п’ять зв’язаних ниткою мух. Зареготавши, Дай відпустив мух, а гонець у жаху кинувся за ними впогоню.

На світанку Дай вернувся в місто й відправився провідати брата. Домашні повідали, що брат давно болів і нині вночі вмер. Потім раптово ожив, а на світанку знову відійшов в інший світ. Зрозумів Дай, що незнайомець його не обманював і зрячи він йому не повірив

ВИСОКОПОВАЖНИЙ ЧЭНЬ КЭ-ЦИНЬ ДУЄ, ЩОБ ПРОГНАТИ ДУХА

Чэнь дружив зі своїм односільчанином, бедним Чи вченим Фу. Якось восени вони зібралися побалакати й випити, але виявилося, що в Чи будинку скінчилося вино, і він відправився за ним влавку.

Pages: 1 2

Збережи - » Новели Мэя «Нові записи Ци Рє, або Про що не говорив Конфуцій» . З'явився готовий твір.