Нігілізм - особливий плин суспільної думки, що виникло в Росії середини XIX століття. Заперечення традиційних цінностей було головною рисою цілого покоління молодих людей, але в романі Тургенєва ні-гилизм представлений, по суті, тільки однією людиною - Євгенієм Базаровым. Ситників і Кукшина лише від- Теняют дійсність головного героя; їхні образи дані ав- Тором у відверто сатиричному ключі. Причому в Системі образів роману Базарів протипоставлений не Тільки своїм наслідувачам, але й всім іншим пер- Сонажам. Це викликано переконаністю автора в преждев- Ременности для Росії героя роману

Але сам Базарів Уважає себе представником зовсім нового миро- Погляду, що об’єднав людей, що мріють у корені Змінити російське життя. Герой роману постійно під- Черкивает свою причетність духу часу, поколінню «ниспровергателей». Базарів вірить, що для його поко- Ления ще прийде час діяти, а поки завдання ні- Гилизма - революція свідомості, знищення «застарівши- Ших цінностей».

Але масштаб його особистості, незауряд- Ность характеру й сила розуму створюють образ, не вміщаю- Щийся в рамки типового представника покоління. Складне переплетення особист і загального визначає Ту глибину, неоднозначність тургеневского героя, кото- Раю дотепер викликає запеклі суперечки. В ідейних опонентів Базарова є риса, объеди-няющая їх у єдиний соціальний образ, - всі вони дво-ряне.

А син полкового лікаря з гордістю говорить про сво-їй близькості народу, і слово «різночинець», що став си-нонимом нового покоління, перетворюється в символ історичного виклику одного стану іншому. Ниги-Лизм лише зовнішня оболонка соціального противосто-яния дворян і різночинців; боротьба ідей заснована на зовсім інших мотивах, чим суперечки вчених різних шкіл. Базарів гостро почуває різницю між собою й обі-тателями Марьина й Никольского. Тургеневский герой - людин праці, а ті, у кого він гостює, - «барі». При- чому для Базарова праця не тільки змушена необхо- Димость, але й основа його особистого достоїнства

Він ощу- Щает себе людиною справи, а професія лікаря в оцінці Базарова - прекрасна можливість приносити конк-ретную користь народу. Спосіб життя й погляди « старень-ких романтиків» здаються йому безнадійно застарілими, не відповідного духу часу. Дворяни для База-Рова - люди, що вміють тільки говорити, не здатні до реальних дій. Нігілізм для Базарова - єдино можливий у даних умовах спосіб боротьби з відсталістю своєї стра-ны. Підхід до життя лібералів, їхні методи зміни дійсності повністю себе вичерпали. Викрий-Тельство ні до чого не приводить, на місці одного « опо-зоренного» чиновника відразу з’являється інший, нітрохи не краще.

Віра в принципи, у вічні основи челове-ческого поводження нічого не приносить Росії, либе-ралы неспроможні й перед інертністю народу, і перед егоїзмом влади. Тотальне заперечення - спосіб изме-нения свідомості, руйнування не виправдали себе жиз-ненных установок. Замість віри - розум, замість теорій - експеримент, замість мистецтва - наука. Нічого не приймати на віру, усе перевіряти досвідом, довіряти тільки фактам і своєму розуму - от кредо його нигилиз-ма. При цьому Базарів з гордістю говорить, що він сам себе зробив, що він не залежить від обставин, від сре-ды, від часу

И отут і починаються ті особливо-сти головного героя роману, які перетворюють його з типового представника покоління в особистість, инди-видуальность. Давно замічено, що по силі розуму й силі характеру Базарів не зустрічає собі рівних супротивників у рома-ні. Виключення - Одинцова, але між Базаровым і Одинцовій лише зовні намечается ідейний конф-ликт, насправді ж перед нами історія любові. І батько Базарова, і Аркадій, і сестри Одинцовы єдине-задушливо вважають, що перед ними людина, якій суж-дено велике майбутнє. Причому доля повітового лікаря занадто «мала» для особистості такого масштабу

Та й сам Базарів постійно відчуває себе лідером, а не рядо-вым учасником подій. Життя батьків для нього безглузда, вона позбавлена самого головного - боротьби із самим собою й зовнішніми обставинами. Він счита-ет себе людиною, здатним змінити й себе, і дру-гих. Погляди Кірсанових для Базарова «неправильні», тому що дворянська оцінка народу не дає героєві можливості стати творцем історії. Базарів почуттю-ет у собі здатності, що дають йому право претендувати на роль одного з перетворювачів Росії. Країна стоїть на порозі найбільших змін, а це завжди - епоха швидкого зльоту талановитих людей

Честолю-Бії, сила волі й знання дають Базарову право на лідер-ство, на одне з перших місць у процесі реформ, будь те реформи «зверху» або реформи «знизу». Але драматизм роману в тім і складається, що розум, често-любие й воля Базарова залишаються «незатребуваними» епохою. Уряд не має потреби в союзниках, воно ні з ким не бажає ділити влада. Інтереси Росії для вищих кіл другорядні в порівнянні із соб-ственным благополуччям. Егоїзм влади «штовхає» та-лантливых людей з низів в опозицію, але й тут у них не перебуває опори

Для селян Базарів - такий же «пан», як і Кірсанови або батько героя. Ні поза-шняя простота, ні бажання допомогти народу не можуть перебороти недовіри, вікової відчуженості чоловіки-ка від усіх, хто утворений, хто коштує вище на социаль-ний сходам. Та й сам Базарів аж ніяк не схиляє-ся перед народом, навпаки, він саме себе вважає тим, хто вкаже масам «правильний» шлях

Загибель Базарова символична й по-своєму закономер-на. Герой роману не потрібний своїй епосі, він зайвий у світі, де панують традиції, що зложилися века-ми. Герой роману немов виявився посередине двох сил - народу й дворянства, майже однаково не зрозумілий і далекий і тим і іншим. Гине не нігіліст, а чоло-вік, що міг би зайняти гідне місце в російської історії. У цьому й складається своєрідність тургеневского роману, що представив читачеві в одному герої й ти-пичного представника покоління, і усі права захищені 2001-2005 неабияку лич- Пость. Поэтомeу так нелегко оцепить героя роману, так неоднозначно його сприйняття й так довговічне історія «Батьків і дітей» у росіянці літературі