Особливе місце займає твердження Чижевского про те, що Сонце істотно впливає не тільки на біологічні, але й соціальні процеси на Землі. Соціальні конфлікти(війни, бунти, революції), по переконанню А.Л. Чижевского, багато в чому визначаються поводженням і активністю нашого світила. По його підрахунках, під час мінімальної сонячної активності відбувається мінімум масових активних соціальних проявів у суспільстві (приблизно 5%). Під час же піка активності Сонця їхнє число досягає 60%.

Багато ідей А.Л. Чижевского знайшли своє застосування в області космічних і біологічних наук. Вони підтверджують нерозривну єдність людини й космосу, указують на них тісне взаємовпливу

Досить оригінальними були космічні ідеї першого представника російського космизма Н.Ф. Федорова. Він покладав більші надії на майбутній розвиток науки. Саме вона, на думку Н.Ф. Федорова, допоможе людині продовжити його життя, а в перспективі зробити його безсмертним. Розселення людей на інші планети через велике скупчення стане необхідною реальністю. Космос для Федорова - активне поприще людської діяльності

Сьогодні вже виникають і практичні проблеми впливу людини на космос. Так, у зв’язку з регулярними космічними польотами є ймовірність ненавмисного замету в космос, зокрема на інші планети, живих організмів. Ряд земних бактерій здатні подовгу витримувати самі екстремальні температурні, радіаційні й інші умови існування. Температурна амплітуда існування в деяких видів досягає 600 град. Як вони себе поведуть в іншому неземному середовищі - пророчити неможливо.

У цей час людин починає активно використовувати космос для рішення конкретних технологічних завдань, будь те вирощування рідких кристалів, зварювання й інші роботи. І вже давно одержали визнання космічні супутники як засіб збору й передачі різноманітної інформації

Взаємини природи й суспільства не можна розглядати поза протиріччями, що неминуче виникають і існують між ними. Історія спільного існування людини й природи являє собою єдність двох тенденцій. По-перше, з розвитком суспільства і його продуктивних сил постійно й стрімко розширюється панування людини над природою. Сьогодні це проявляється вже в планетарному масштабі. По-друге, постійно заглиблюються протиріччя, дисгармонія між людиною й природою

Природа, незважаючи на все незліченне різноманіття своїх складових частин, є єдине ціле. Саме тому вплив людини на окремі частини зовні покірної й мирної природи одночасно впливають, причому незалежно від волі людей, і на інші його складові. Результати відповідної реакції бувають часом непередбачені, вони погано піддаються прогнозуванню. Людина розорює землю, допомагаючи росту корисних йому рослин, але через помилки в землеробстві змивається родючий шар. Вирубка лісів під сельхозугодья позбавляє ґрунт достатньої кількості вологи, і в результаті поля незабаром стають марними. Знищення хижаків знижує опірність травоїдних і погіршує їхній генофонд. Подібний “чорний список” локальних впливів людини й відповідної реакції природи можна продовжувати нескінченно.

Ігнорування людиною цілісного діалектичного характеру природи приводить до негативних наслідків як для неї, так і для суспільства. Про це у свій час прозорливо писав Ф. енгельс: “Не будемо, однак, занадто зваблюватися нашими перемогами над природою. За кожну таку перемогу вона нам мстить. Кожна із цих перемог має, щоправда, у першу чергу ті наслідки, на які ми розраховували, але в другу й третю чергу зовсім інші, непередбачені наслідки, які дуже часто знищують наслідку перших”.

Пробіли в загальному рівні культури, ігнорування поколіннями людей закономірностей і особливостей живого миру, на жаль, сумна реальність і сьогоднішній день. Гірким свідченням тому, як завзято людина не бажає вчитися на власних помилках, можуть служити обмілілі після вирубки лісів ріки, засолені в результаті неписьменного зрошення й поля, що стали непридатними для землеробства, що висохнули моря й т.д.

Негативним як для природи, так і для суспільства стає безцеремонне втручання людини в навколишнє середовище в наші дні, тому що наслідку його через високий рівень розвитку продуктивних сил найчастіше носять уже глобальний характер і породжують глобальної екологічної проблеми

Термін “екологія”, уперше вжитий німецьким біологом е. Геккелем в 1866 р., позначає науку про взаємини живих організмів з навколишньої. Учений думав, що нова наука буде займатися тільки взаєминами тварин і рослин з їхнім середовищем перебування

Однак, говорячи сьогодні про проблеми екології (цей термін міцно ввійшов у наше життя в 70-х рр. XX сторіччя), ми фактично маємо на увазі соціальну екологію - науку, що вивчає проблеми взаємодії суспільства й навколишнього середовища

Сьогодні екологічну ситуацію у світі можна охарактеризувати як близьку до критичного. Перша Конференція ООН по навколишньому середовищу в 1972 р. офіційно констатувала наявність на Землі глобальної екологічної кризи всієї біосфери. Сьогодні в наявності вже не локальні (регіональні), а глобальні (всесвітні) екологічні проблеми : знищені й продовжують знищуватися тисячі видів рослин і тварин; значною мірою винищений лісовий покрив; стрімко скорочується наявний запас корисних копалин; світовий океан не тільки виснажується в результаті знищення живих організмів, але й перестає бути регулятором природних процесів; атмосфера в багатьох місцях забруднена до гранично припустимих норм, чисте повітря стає дефіцитом; на Землі практично немає ні одного квадратного метра поверхні, де б не перебувало штучно створених людиною елементів

З початком космічних польотів проблеми екології перемістилися й у відкритий космічний простір. Неутилізовані відходи від космічної діяльності людини накопичуються в космосі, що також стає усе більше гострою проблемою. Навіть на Місяці американські астронавти виявили численні уламки й залишки від штучних супутників Землі, посланих туди у свій час людством. Можна вже сьогодні говорити про проблему космічної екології. Не вирішене питання про вплив космічних польотів на появу озонових дір в атмосфері Землі

Виникла ще одна невідома раніше проблема - екологія й здоров’я людини. Забруднення атмосфери, гідросфери й ґрунти привели до росту й зміни структури людських захворювань. З’являються нові хвороби, принесені цивілізацією: алергійні, променеві, токсичні. Відбуваються генетичні зміни в організмі. У зв’язку із украй несприятливою екологічною ситуацією у великих промислових містах у багато разів збільшилося число захворювань верхніх дихальних шляхів. Надвисокий ритм життя й інформаційні перевантаження привели до того, що крива серцево-судинних, нервово-психічних, онкологічних захворювань зробила різкий стрибок нагору.

Стає зовсім очевидної згубність споживчого відношення людини до природи лише як до об’єкта одержання певних багатств і благ. Для людства сьогодні життєво необхідна зміна відносини до природи й в остаточному підсумку д самому себе

Для рішення екологічних проблем треба, насамперед, перейти від споживчого, технократического підходу до природи до пошуку гармонії з нею. Для цього, зокрема, необхідний ряд цілеспрямованих заходів для екологизации виробництва: застосування природосберегающих технологій і виробництв, обов’язкова екологічна експертиза нових проектів, а в ідеалі - створення безвідхідних технологій замкнутого циклу, нешкідливих як для природи, так і для здоров’я людини. Необхідний невблаганний твердий контроль за виробництвом продуктів харчування, що вже здійснюється в багатьох цивілізованих країнах

Необхідно також піклуватися про підтримку динамічної рівноваги між природою й людиною. Людина повинен не тільки брати в природи, але й віддавати їй (посадки лісів, риборозведення, організація національних парків, заповідників і т.п.).

Pages: 1 2 3