Поряд з Хосе Марти, що призначав свої добутки підростаючому поколінню всієї «великої батьківщини» - Латинської Америки, в окремих країнах континенту в цей же час з’являються письменники, що звернулися у своїй творчості до дітей. Великий внесок у розвиток жанру оповідання вніс один з найбільших майстрів латиноамериканської літератури Орасио Кирога (1878 - 1937). Він написав для дітей і свої знамениті «Казки сельви» (1918). Народжений в Уругваї, письменник біля десяти років прожив у тропічній сельві - незайманому лісі аргентинської провінції Мисионес - удалині від міст і більших селищ. Кироге вдалося вловити й передати неповторна своєрідність його величної природи, що оточувала. Загадковість тропічного лісу, що надійно приховує свої таємниці, залучає письменника. Під його пером виникає виконана великої художньої сили картина сельви і її мешканців, те ворожих, те дружніх людині.

Тема «зеленого пекла» розроблялася багатьма латиноамериканськими письменниками. Сам Кирога присвятив їй ряд збірників оповідань: «Дикун» (1920), «Анаконда» (1921), «Пустеля» (1924), «Вигнанці» (1926). У цих оповіданнях людин бореться з конфронтуючої йому дикою природою й найчастіше програє в цьому єдиноборстві. Навпроти, «Казки сельви» і частково «Анаконда» написані з інших творчих позицій: тут людина дружить із лісом і із тваринами, що населяють його. Коли тигр намагається вбити людини, йому на допомогу приходять усе риби, тому що раніше герой казки захистив їх від людей, які глушили рибу динамітними шашками («Переправа через Ябебири»); люди, що живуть у сельві, лікують хворих звірів («Сліпа лань»), доглядають за ними («Казка про дві барсучат і про дві хлопців»), і звірі платять їм за це добром. Удень і вночі несе на собі черепаха свого хворого друга - мисливця, щоб скоріше доставити його в Буенос-Айрес, де його зможуть вилікувати («Гігантська черепаха»). Кирога винятково зірко бачить життя мешканців сельви, прекрасно знає їхні звички й звички. Безсловесні герої казок під його пером знаходять можливість виразити свої думки й почуття. «Казки сельви» відрізняє поетичність, оригінальність і свіжість авторського бачення, ці казки глибоко ліричні.

Поява «Казок сельви» принесло Кироге славу національного письменника Аргентини й Уругваю. Відома далеко за межами Латинської Америки, книга неодноразово видавалася масовими тиражами російською мовою.