На зимових канікулах цього року мені пощастило відвідати родичів, які меішкають у столиці нашої країни. Київ — прекрасне старовинне місто, центр української науки і культури. У Києві я ходила до театру, відвідала кілька музеїв.Велике враження на мене справили експозиції Державного музею українського народного декоративного мистецтва.

Особливо мене вразили картини Катерини Білокур. Я давно чула про цю художницю, багато читала про неї. Мене вразило її вміння неповторно відтворювати на своїх картинах плетиво різноманітних квітів нашої країни, об’єднувати їх у фантастичні композиції.

Саме тут, на виставці, я зрозуміла вислів наших критиків: «Квітковий світ К. Білокур».

Так, квіткові композиції народної художниці К. Білокур — це неповторне

диво, яке захоплює і веде у чарівний світ буйноцвіту. Цими композиціями художниця спілкувалась зі світом, вони розповідають нам про красу нашої землі та про її людей. Багатий зміст і декоративність, висока майстерність виконання нерозривно поєднані у кожній картині.

Картина «Польові квіти» — це ніжні і неповторні квіти нашої землі, зігрітої ранковим сонечком. Сотні квіточок і травинок із різних полів та лук змалювала художниця. Вони чарують нас, зігрівають ніжністю і теплом.

А на картині «Декоративні квіти» темна криваво-червона смуга ділить полотно на дві частини: темна частина і буяння неповторних квітів. Ці квіти ніби символізують перемогу життя над темними силами.

Не можу забути і картину «Цар-колос». Серед прекрасних і величних квітів на темному тлі в центрі картини — три ніжні колосочки. А читаєш назву — і в уяві постає щось безмежно величне. Адже колоски — це хліб, символ життя на землі. Ця картина змусила мене замислитися над долею і хліба, і хліборобів, і кожної людини…

Виставка картин К. Білокур вразила глядачів і мене тим, наскільки вміло через зображення квітів художниця донесла до нас неповторну мудрість нашого народу, красу і велич нашої Батьківщини.