Роман А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” є одним з найбільших добутків першої половини XIX століття. Головна діюча особа роману - Євгеній Онєгін. З перших рядків перед нами з’являється молодий, привабливий, дуже недурна людина. Пушкіна ставиться до свого героя із симпатією й із часток іронії

На самому початку роману поет розповідає нам про життя молодого джиґуна Євгенія Онєгіна, про його виховання. Він одержав типове для того часу утворення, що було поверхневим. Учителем Онєгіна був француз, що “учив його всьому жартуючи”. Однак цього утворення було досить для того, щоб “світло вирішило, що він розумний і дуже милий”. Виховання зробило на героя пагубний вплив

Внаслідок цього з Онєгіна вийшов егоїст, людина, що думає тільки про себе, про свої бажання. Він не обертає уваги на почуття, страждання інших людей. Євгеній Онєгін здатний був з легкістю скривдити, образити, заподіяти горі іншій людині, навіть не зауважуючи цього. Він веде типовий для молоді того часу спосіб життя: відвідує бали, театри, доглядає за жінками. Головною його наукою, пише Пушкін, “була наука страсті ніжної”.

Незважаючи на це, поет підкреслює розум Онєгіна, що був “різким і охолодженим”. Це й відрізняло головного героя від світського суспільства. У характері Євгенія Онєгіна, у його натурі було щось незвичайне. Світське життя, що він вів, вплинула на його характер; вона навчила його приховувати свої щирі почуття, лицемірити

Одноманітне життя, що була позбавлена змісту, не задовольняла Онєгіна. Поступово він разочаровывается в житті, упадає в депресію: Немає: copyright