Прочитавши один раз, поему великого поета М. Ю. Лермонтова “Мцыри” неможливо забути. Майстерно, дуже мальовничо Лермонтову вдалося передати красу й велич розкішної природи Кавказу: гірські хребти, “вигадливі, як мрії”, “у снігах, що горять, як алмаз, сивий непорушний Кавказ”, швидкі потоки, те грізні й шумні, те дзвінкі й неглибокі. Мелодійність і наспівність поеми передає чуйне, зворушливе відношення поета до краси первозданної природи, не торкнутої людиною: Навкруги мене цвів божий copyright