Роман Михайла копіювання заборонене © 2005 Опанасовича Булгакова “Майстер і Маргарита” розповідає про моральну відповідальність людини за свої вчинки. Дії в ньому відбуваються в різних тимчасових шарах, але вони об’єднані однією ідеєю - пошуками істини й боротьбою за неї. Ворожнеча, недовіра до інакомислячих людей, заздрість панують у світі за всіх часів Твір Булгакова “Майстер і Маргарита” можна назвати історичною й психологічною книгою про час і про людей. Цей роман є унікальним людським документом тої примітної епохи. Події в “Майстру й Маргариті” починаються “один раз навесні, у годину небувалого жаркого заходу, у Москві, на Патріарших ставках”. У столиці з’являється сатана зі своєю свитою. Чортівня в цьому романі відіграє роль цілком реалістичну й може бути блискучим прикладом гротескного оголення московської дійсності

Воланд проноситься над Москвою, караючи галасливість і непорядність. Його метою є оголення негативних явищ у суспільстві. Фантастичний поворот подій одного московського дня дозволяє письменникові розгорнута перед нами целую галерею персонажів досить непривабливого виду, провівши аналогію із самим життям. Раптове зіткнення москвичів з нечистою силою вивертає навиворіт видимість всіх цих берлиозов, никаноров Ивановичей і латунских.

Сеанс чорної магії, що Воланд проводить зі своєю свитою в столичному вар’єте, у переносному й буквальному значенні роздягає більшість глядачів із залу. Фокуси, пророблені їм, - це випробування москвичів на жадібність і милосердя. Із сюжетною лінією Воланла зв’язане зображення миру московського міщанства: різних ділків, пройдисвітів, злодюжок, заздрісників, хабарників і багатьох інших, тобто тої породи людишек, які існували за всіх часів. Зіштовхуючи їх з нечистою силою, письменник показує, що в них немає моральної опори. Усього на три дні Воланд зі свитою з’являється в Москві, і на цей час спадає покрив сірої повсякденності, і мир з’являється перед нами у своїй наготі, часом досить і досить непривабливої

Якщо судити про людство по цим людям, то стає страшно. Так, наприклад, Булгаков показує сцену із трамвайної кондукторшей: “Та, як тільки побачила кота, що лізе в трамвай, зі злістю, від якої навіть тряслася, закричала: - Котам не можна! З котами не можна! Тпрусь! Злазь, а то міліцію покличу!

Ні кондукторшу, ні пасажирів не вразила сама суть справи: не те, що кіт лізе в трамвай, у чому було ще полбеды, а те, що він збирається платити”. Демонстрація особливостей поводження деяких жителів Москви 30-х рр. проходить через багато глав роману. Так Булгаков викриває конферансьє, людини без гумору й фантазіїї, що вымучивает жартам, але вони нікому не цікаві й вуж тим більше не смішні; всіх мешканців “негарної квартири”, з якої пропадають люди; Керування, що служить, видовищ, які були загнані начальством у хоровий кружок і проти волі надривали ковтки, виконуючи “Священний Байкал”; високопоставленого чиновника, сусіда Маргарити, що навіть під час польоту на шабаш відьом не розстається зі своїм портфелем

У цьому романі перед нами з’являються люди, які живуть в 30-е рр. у Москві, людська суть яких зводиться до якійсь одній дрібній пристрасті. Так, всіх літераторів Массолита поєднує не звання письменника, а володіння заповітним членським квитком, “коричневим, що пахне дорогою шкірою із золотою широкою облямівкою”. Сатиричне зображення міщан і демократів переростає в гротеск. У своєму романі “Майстер і Маргарита” Булгаков повністю підмінює якого-небудь героя неживою річчю

Так, в одній із глав роману костюм Прохора Петровича розмовляв, дзвонив, підписував паперу. Після відвідування Воландом Москви, з епілогу ми бачимо - мало що змінилося, а зміни, що відбулися, - мнимі. Лиходіїв завідує гастрономом, Алоизий Могарыч займає кабінет фінінспектора Римського, а Варенуха все мучиться через Алоизия.

Сама ідея помістити в Москву 30-х рр. Воланда і його свиту була глибоко наваторской. Воланд з’являється в Москві, щоб випробувати героїв роману, покарати хабарників, лихоимцев і зрадників. Суд над ними вершиться не за законами добра, а за законами зла. По думці Булгакова, у сформованій ситуації в Москві боротися зі злом треба силами зла, щоб відновити справедливість. У цьому й полягає трагічний гротеск роману