Серед композиторів “Могутньої купки” Мусоргский був найбільш яскравим виразником у музиці демократичних ідей 60-х років XIX століття. Саме Мусоргский як ніхто іншої зумів багатосторонньо, з великою викривальною силою розкрити в музиці сувору правду життя російського народу, відтворити, як сказав В. В. Стасов, “весь океан російських людей, життя, характерів, відносин, нещастя, нестерпного тягаря, приниженості”. Що б не писав Мусоргский: опери, пісні, хори, - усюди він виступає гнівним і жагучим викривачем соціальної несправедливості. Випливаючи багато в чому завітам Даргомижского, називаючи його “великим учителем музичної правди”, Мусоргский зумів піти далі його, звернувшись до небаченого ще глибинам народного життя. Все своє життя він шукав нові шляхи в мистецтві, ніколи не задовольнявся знайденим і завжди “кидав гарне в пошуках ще кращого”.

Модест Петрович Мусоргский народився 9 березня 1839 року в селі Карево-Торопецкого повіту Псковської губернії в сім’ї поміщика. Бабуся майбутнього композитора була кріпосною селянкою. Батько Модеста Петровича служив чиновником, мати була дочкою небагатого поміщика. Музично утворена й обдарована піаністка, вона була першою вчителькою музики свого сина

Вихователькою Модеста була також нянька, віддана й любляча жінка. Подібно няньці Пушкіна, вона знала безліч пісень і казок. Саме її казки, згадував Мусоргский, послужили головним імпульсом до музичних імпровізацій на фортепіано в той час, коли він не мав ще поняття про самі елементарні правила гри на інструменті. Спогаду дитячого років відбиті Мусоргским в одній з його ранніх фортепианних п’єс і в деяких номерах вокального циклу “Дитяча”. Незабутнє яскравими минулого враження від російських народних пісень і голосінь, чутих у рідному селі, від багатої й суворої природи рідного краю

Музикою Мусоргский почав займатися е п’яти років і робив швидкі успіхи. Так, дев’яти років він зіграв перед гостями важкий концерт Фильда. Його музичну обдарованість помітили, але про професії музиканта не могло бути й мовлення: у поміщицькому колі це заняття вважалося невартим дворянина. За бажанням рідних Модест повинен був стати офіцером, як у свій час і інших юнаків їх сім’ї

В 1849 році Мусоргского зі старшим братом відвезли в Петербург і віддали в німецьку Петропавловскую школу. Одночасно йшли заняття музикою у відомого в той час педагога А. Герке. Потім Мусоргский надійшов у школу гвардійських підпрапорщиків, по закінченні якої був зарахований у Преображенський полк. Перші роки самостійного життя Мусоргского нічим не відрізнялися від життя його приятелів по військовій службі. Він вів світський і досить легковажний спосіб життя: розважався, танцював на балах, охоче грав танці й співав уривки з модних італійських обпер

Незабаром важливі події послужили поворотом у житті Мусоргского. В 1857 році він знайомить спершу з Даргомижским, а потім з молодим Балакірєвим. Тоді ж почалися їхні музичні заняття й тісна дружба. Але офіцерська служба віднімала занадто багато часу, відволікала від серйозної творчої роботи. От чому через рік Мусоргский виходить у відставку й цілком присвячує себе музиці. Однак, щоб заробляти на життя, йому довелося все-таки служити як дрібний чиновник

Багато радості юнак знаходить у творчому спілкуванні з композиторами “Могутньої купки” - Балакірєвим, Кюи, Бородіним, Римскимкорсаковим, а також із критиком В. В. Стасовим. Друзі збиралися, грали свої добутки, обговорювали їх. Душою суспільства й незаперечним музичним авторитетом був у ті роки Балакірєв

В 1863 році Мусоргский зблизився з передовою студентською молоддю і якийсь час жив в “комуні” з п’ятьма іншими товаришами. Вони багато разом читали, обговорювали літературні новинки, сперечалися про призначення мистецтва й події громадського життя. Такі комуни, що виникли під впливом роману Чернишевського “Що робити?”, були поширені в 60е роки серед передовий, демократично настроєної молоді й студентів

На початку 60х років Мусоргский працює над своєю першою оперою “Саламбо” по романі Флобера. У грандіозних народних сценах цього добутку вже проявляється індивідуальність композитора (опера залишилася незакінченою). В 1867 році створюється симфонічна картина “Іванова ніч на Лисій горі” у її першій редакції. Тоді ж з’являються чудові пісні на слова Некрасова - “Калістрат”, “Колискова Еремушке”. В 1868 році Мусоргский починає оперу “Одруження” на текст комедії Гоголя. І хоча була написана лише перша дія, але робота виявилася важливої для композитора. Подібно Даргомижскому, він шукає нові засоби музичної виразності, намагається зблизити музичне мовлення з живими інтонаціями людського голосу, разговорной мовлення

Вся сила таланта Мусоргского розкрилася в опері “Борис Годунов” по трагедії Пушкіна. Опера була почата в 1868 році

Сюжет “Бориса” захопив Мусоргского. Він жив у безперервному творчому горінні. Твір ішов дуже швидко, і в 1869 році партитура опери в її першій редакції вже була закінчена. Даргомижский, що встиг незадовго до своєї кончини почути деякі сцени “Бориса”, захоплено привітав їх. Товариші по балакиревскому кружку теж прийняли оперу гаряче. Однак опера не була прийнята до постановки. Театральний комітет був обурений нечувано сміливим задумом Мусоргского.

Відмова зробила важке враження на композитора. Друзі вмовили його переробити оперу. У другій редакції були уведені дві польські сцени з роллю Марини Мнишек і, крім того, складена кульмінаційна сцена народного повстання, так звана “сцена під Кромами”. Друзі Мусоргского, особливо Стасов і Римскийкорсаков, зустріли другу редакцію “Бориса” захоплено. Друга редакція була закінчена в 1872 році. Але лише після довгої й завзятої боротьби за постановку 8 лютого 1874 року відбулася нарешті прем’єра опери “Борис Годунов”. Успіх був величезним

Хвилювання й переживання, пов’язані з постановкою “Бориса Годунова”, важко відбилися на здоров’я Модеста Петровича, і лише в щирій участі й підтримці друзів черпав він сили для боротьби за свої високі ідеали, за правду в мистецтві. Чимале значення мала його дружба з Римскимкорсаковим, що особливо зміцніла в ці важкі роки. В 1871 році вони навіть оселилися разом, працювали в одній кімнаті, за одним інструментом. Величезну роль у житті Мусоргского зіграло постійне спілкування зі Стасовим. Композитор часто відвідував його, гостював на дачі його брата Дмитра Васильовича Стасова, багато часу проводив з дітьми цієї дружної сім’ї. Зустрічі з дітлахами, спостереження над їхнім життям надихнули Мусоргского на створення вокального циклу “Дитяча”. У цьому пісенному циклі він з великою чуйністю відбив своєрідний мир дитячої душі

В 70е роки Мусоргский знову звернувся до російської історії. Його залучили події кінця XVII століття - стрілецькі бунти й рух розкольників. Це був час гострої боротьби старої боярської Русі проти перетворень молодого, що вступив на престол, Петра I. За порадою Стасова Мусоргский в 1872 році прийнявся за роботу над оперою “Хованщина”. У народному двжении композитор бачив прояв сили й моці російського народу

Опера “Хованщина” була присвячена В. В. Стасову, що чимало допомагав Мусоргскому в роботі й радами, і участю, і розшукуванням потрібних історичних документів. Робота над “Хованщиной” зайняла майже все останнє десятиліття життя композитора

Одночасно, в 1874 році, Мусоргский прийнявся за твір комічної опери по повісті Гоголя “Сорочинская ярмарок”. Її життєрадісна музика повна народного гумору, світлої лірики. У ній широко використані українські народні пісні

В 1874 році Мусоргский написав ще один неповторно своєрідний добуток - цикл фортепианних п’єс “Картинки з виставки” - під враженням виставки малюнків талановитого художника й архітектора В. Гартмана.

Середина й кінець 70х років були важким періодом у житті Мусоргского. Незважаючи на успіх у публіки, опера “Борис Годунов” давалася рідко, знівечена скороченнями (купюрами). Із самого початку цензура не пропустила сцени в Чудовом монастирі, пізніше була заборонена й бунтарська сцена під Кромами. Суспільний підйом 60х років, що надихав російських художників, переміняється до кінця 70х років жорстокою реакцією. Всією істотою чуйний і вразливий Мусоргский відчував вагу реакційного гніта. У ці роки він часто страждає й від самітності

Pages: 1 2