Любою предмет має нескінченну безліч властивостей, ознак, сторін і відносин, що вичерпує пізнання яких за короткий строк неможливо. Відбиття їхнім органами почуттів і людською думкою завжди вибірково, воно бідніше дійсності, але проте несе в собі достовірне знання, необхідне для досягнення тої або іншої мети

Залежно від мети дослідження, ми абстрагуємося від багатьох несуттєвих у даній ситуації сторін і взаємозв’язків, що дозволяє глибше, вірніше й повніше встановити все те, що має значення для справи. Говорячи про повне, об’єктивне й всебічне дослідження в карному процесі, мають через саме такі істотні і юридично значимі обставини

Але як досягається знання цих обставин, як здійснюється рух людської думки від незнання до неповного знання, а від нього - до знання достовірному? Це загальне методологічне питання має величезне значення в діяльності слідчого

При відповіді на поставлений вище питання в юридичній літературі звичайно обмежуються розгляданням логічної сторони розумових процесів, не стосуючись їхнього конкретного змісту. У такому висвітленні розслідування виглядає як процес висування й перевірки різних версій

Але адже версія - це тільки логічна форма думки, сама ж думка набагато богаче й содержательнее. Між логічними операціями й відбиваною дійсністю у свідомості слідчого перебувають важливі посередні ланки, протікають складні пізнавальні процеси. Тому було б занадто спрощеним уявляти собі розумову діяльність слідчого тільки як систему логічно розгорнутих міркувань, іменованих у психологічній науці дискурсивним мисленням

Мислення виникає тоді, коли навколишня дійсність і в першу чергу оточуючі люди жадають від людини вирішити яке-небудь завдання, відповісти на яке-небудь питання й т.д.

Мислення, як і уява, потрібно на всьому протязі розслідування. Мислення людини, на відміну від почуттєвого пізнання, починається у зв’язку з виникненням у нього в нього завдання, питання й навіть подиву. Слідчому постійно доводиться дозволяти ті або інші завдання, які ставить перед ним розслідування кримінальної справи. Однак мислення - це не просто процес рішення завдання, хоча мислення виникає звичайно із проблемної ситуації й спрямоване на неї дозвіл

Ці завдання коштують перед слідчим з того моменту, коли він одержав першу інформацію про здійснення злочину, і до закінчення розслідування кримінальної справи, що тотожно рішенню проблемних ситуацій. Ніж гостріше проблемність ситуації, тим активніше буває процес мислення. Таким чином, доводиться подумки відновити картину дійсності в неї конкретності

А це по самій істоті - завдання аналізу й синтезу, які є складовими частинами процесу мислення. Аналіз і синтез - це дві сторони, або два аспекти, єдиного розумового процесу. Вони взаємозалежні й взаємообумовлені. Аналіз по більшій частині відбувається через синтез. Правильний аналіз будь-якої справи завжди є аналізом не тільки частин, елементів, властивостей, але і їхніх зв’язків або відносин. Він тому веде не до розпаду цілого, а до його перетворення. Це ж перетворення цілого, нове співвідношення виділених аналізом компонентів цілого і є синтез

Синтез безупинно переходить в аналіз і навпаки. Аналіз допомагає слідчому виділити з показань саме істотне, саме необхідне

Через порівняння - конкретну форму взаємозв’язку синтезу й аналізу - слідчий приходить до узагальнення, що фактично є рішенням даного конкретного завдання. Порівняння - це аналіз, що здійснюється за допомогою синтезу й, у свою чергу, веде до узагальнення, до нового синтезу. Порівняння - це спосіб прояву взаємодії аналізу й синтезу. Саме через порівняння слідчий приходить до узагальнення - становленню певних версій

Розумові дії зв’язують минулий досвід і знання зі знову отриманою інформацією, допомагаючи аналізувати неї. Аналізуючи нову інформацію, відбираючи з її саме необхідне, слідчий тим самим доповнює свої знання, які зіграють свою роль при рішенні чергового розумового завдання

Варто також зупинитися на якостях творчого мислення:

1. Проблемний характер підходу до досліджуваних явищ -

ця якість творчого мислення проявляється в умінні знайти питання, що підлягають з’ясуванню, дослідженню, знайти проблемну ситуацію там, де многим здається, що все в розслідуваній справі просто.

До проблемного характеру мислення примикає така його властивість, як “визначеність мислення”. Проблемний характер мислення слідчий використовує при реконструктивній діяльності й пошукової, вірніше на них стику

2. Оперативність мислення - приурочення розумових операцій (спостережливість, уява), які в дослідженні речовинних доказів і інших юридичних фактів найбільш значимі. В оперативність мислення входить також гнучкість у застосуванні різних методів і прийомів, за допомогою яких дана справа може бути розслідуване в більше короткий термін і більш якісно. Оперативність мислення забезпечує оптимальне сполучення спостережливості, уяви й інтуїції

3. Динамічність мислення - уміння швидко, творчо орієнтуватися в розслідуваній справі, установити, на що саме потрібно звернути увагу й від чого варто відволіктися, швидкість охвативания розслідуваної ситуації й зважування підстав, якими потрібно розумно керуватися в наступному розвитку справи (версії).

4. Широта мислення - проявляється в продуктивності творчої роботи при рішенні багатьох проблем. Це якість особливо необхідно слідчим, що розслідують господарські злочини, де потрібна більша різнобічність, раціональне застосування знань і вмінь, минулого досвіду в процесі пізнавальної діяльності

5. Глибина мислення - виражається у виявленні істотних властивостей, зв’язків і відносинами між предметами і явищами. Слідчий не залишає без уваги кожну, навіть ледве помітний зв’язок, особливо при перших кроках розслідування, і намагається з’ясувати причини, їх що породили; завдяки цьому він здобуває нові знання. У процесі з’ясування причин, що породили ці зв’язки, процес мислення має коштовний характер, ланками якого є уявні проби

Кожна уявна проба - це аналітико-синтетичний процес

Слідчий, вивчаючи доказу, ставить різні уявні проби стосовно конкретного етюду, речовинному доказу. Зокрема, пробу - чи зможе ці двері, що перебувають на запорі відкрити одна людина? Відповівши на це питання негативно, слідчий іде далі: чи можна відкрити ці двері, не порушивши сигналізацію, що йде на пульт у відділ охорони й т.д. Уявні проби стосуються ознак одного явища, предмета або речовинного доказу, а версія в цілому складається з безлічі цих проб, які, переплітаючись між собою, створюють її.

6. Сміливість, оригінальність , а головне, обґрунтованість висування версій по розслідуваній справі - у них рішенні

Слідчий, маючи ці якості, набагато скоріше складе ймовірну версію. Ці якості в процесі творчості постійно “накладаються” один на одного. Наприклад, який би смілив і оригінальної не була версія в справі, вона із самого початку повинна бути обоснованна.

7. Логічність мислення - розвиток послідовності розумового процесу, строгість і “проникливість” доказу, уміння робити узагальнюючі висновки з великих і різноманітних юридичних фактів - все це властивийо мисленню слідчого

Слідче мислення будується по такій моделі: спочатку визначаються завдання об черговість їхнього рішення (висуваються версії й перевіряються шляхом слідчих і оперативних дій), потім визначаються джерела інформації, методи рішення завдань (аналізується й створюється система прямих і побічних доказів, ураховуються всі протиріччя й заперечення).

8. Критичність і неупередженість (об’єктивність) мислення - це стрижень розумового процесу слідчого, без якої він не може встановити істину

Складовою частиною творчого мислення є інтуїція - це стрімкий перехід від одних тверджень до інших, іноді з таким великим проскакуванням окремих ланок міркування, що посилки й проміжних процесів не заповнюються, хоча при остановлении ходу думок їх можна було б виявити

Pages: 1 2

Збережи - » Мислення слідчого . З'явився готовий твір.