Життя - це нескінченний циклічний процес. Життя було, є й буде. Але деякі люди асоціюють це слово зі словом «існування». З одного боку, це доцільно, а з іншого боку - немає! Є навіть таке філософське вираження: «Треба жити, а не існувати!». Саме слово «існування» у більшості людей асоціюється із чимсь штучним, безжиттєвим. Наприклад, існувати може пристрій, будинок і т.п. А «життя» тяжіє більше до істот, до чого такому чистому й гарному, багатогранному, неповторному. Ми будемо розглядати зміст людського життя. Хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було жахливо боляче! Я думаю, що із цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко й лаконічно охарактеризувати зміст людського життя

Сенс життя складається в насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. Наприклад, натхненням до життя можуть бути результати роботи в будь-яких сферах діяльності людини: для вчителя - це відмінне засвоєння навчального матеріалу учнями; для лікаря - видужуючі пацієнти, якою він прописали ліки; для кондитера - подяка від споживачів його продукції й, звичайно, премія від керівництва й т.п. Але буває й так, що власна робота не приносить задоволення, навіть починає бісити, стає тягарем на все життя

Людина може працювати все своє життя адвокатом, але захоплюватися живописом і увесь час говорити собі: «От мої картини високо оцінять фахівці, я поїду за кордон і назавжди покину свою юридичну діяльність!». Але так буває дуже рідко.

Коли мрії не стають реальністю, коли друзі відвертаються від тебе, не підтримують тебе у твоїх спробах кардинально змінити життя, то вона втрачає зміст і навіть може привести до трагічного кінця. Тому треба думати вже зараз, є чи зміст у нашім житті, чи правильний ми обрали собі шлях? Чи цією дорогою треба йти далі?