У вірші знаменитого шотландського поета Роберта Бернса говориться про те, що бідність не є людським пороком. Бедний - це не значить поганий. Так само, як і багатство не означає, що його власник - це гарний людин

• Якщо ти бідний, але чесний, то соромитися чогось
• А та людина, що соромиться,
• «боягузливий раб та інше».
• Багатство, уважає Берні (і я з ним згодна), це внутрішній мир людини, а не гроші: …Багатство
• Штамп на золотом,
• А золотий - Ми самі!

Шотландський поет говорить нам про те, що бідняки часто бувають дуже гідними й гарними людьми. Гарна людина може ховатися й за поганим платтям. А от той, хто носить багаті одяги, добре їсть, той часто буває насправді «дурень і шахрай». І Берні призиває нас: «…Судите не по платтю». Крім того, для Роберта Бернса теперішня знать - це ті люди, які добре й чесно працюють. Ті, хто своєю працею приносять реальну користь. А багатії часто бувають дурні й неосвічені. Прості люди повинні перед ними змінювати голови тільки тому, що це знати:

• От цей блазень - природний лорд
• Йому повинні ми кланятися
• Але нехай він чопорен і гордий,
• Колода колодою залишиться!

Так було раніше, у ті часи, коли жив сам Роберт Бернс. Тоді насправді прості люди повинні були підкорятися дворянам. Але тепер це не так: ми живемо в демократичній країні, і перед законом тут усі рівні. А людини цінують по його роботі, а не по його походженню. А в ті часи король міг, наприклад, призначити свого лакея генералом просто тому, що йому так схотілося. Але, незважаючи на те, що він міг робити що завгодно, все-таки король не міг зробити дурня розумним або негідника шляхетним:

• Король лакея свого
• Призначить генералом,
• Але він не може нікого

Призначити чесним малим. У людини може бути скільки завгодно різних нагород або звань, грошей і іншого майна, але всі ці речі не можуть замінити людині розум і шляхетність:

• При всьому при тім,
• При всьому при тім
• Нагороди, лестощі
• И інше
• Не заміняють
• Розум і честь
• И все таке інше!

Але, незважаючи на те, що в його часи людей цінували за їхнє походження, Роберт Бернс вірить у краще. Він вірить, що рано або пізно наступить такий час, коли людей будуть цінувати за їхні внутрішні достоїнства: працьовитість, розум, совість, чесність: Настане день, і година проб’є, Коли розуму й честі -На всій землі прийде черга Стояти на першому місці. Мені здається, що такий час поступово наступає, і в нашій країні теж. Звичайно, не завжди й не скрізь це так, але все-таки в багатьох демократичних країнах люди цінують не гроші й не знатність, а теперішні людські якості. Особисто я (як і Роберт Берні) вірю, що рано або пізно, але це відбудеться на всій землі. Люди не будуть плазувати перед богатими. Не будуть намагатися будь-що-будь розбагатіти, а будуть прагнути стать богаче душевно. Вірю, що люди усе більше й більше будуть піклуватися друг про друга, незважаючи на походження

Я дуже сподіваюся, що мрія Роберта Бернса здійсниться. А він мріяв от про що:

• При всьому при тім,
• При всьому при тім
• Можу вам пророчити я,
• Що буде день,
• Коли навкруги
• Всі люди стануть брати