Головним регулятором формування російської держави була армія, а флот дуже часто був знаряддям міжнародної політики. Із часу Петра I зложилася своєрідна роль офіцерства в житті суспільства. Офіцери не тільки захищали Батьківщину, але будували міста й заводи, були винахідниками, відкривали нові землі, керували губерніями, служили дипломатами й один час командували Православною церквою. Першим обер-прокурором Святейшего Синоду був полковник И. В. Болтин (1721-1726).

Росіянин національний характер став важливою обставиною, що зробила вплив на формування військово-професійного патріотизму. Дані причини визначили своєрідні риси російського військово-професійного патріотизму й до 1917 року й після нього. От вони:

1. Безмежна відданість Батьківщині й готовність свідомо віддати за нього життя

2. Незаперечний авторитет військової присяги і її виконання в будь-яких умовах

3. Високі поняття військової честі й військового боргу як в офіцерів, так і в солдатів і матросів

4. Стійкість і завзятість у бої, готовність до подвигу як норма поводження

5. Відданість полку, кораблю, його прапора, його традиціям

6. Повага й дотримання військових ритуалів, нагород і честі мундира

7. Героїчне поводження вплену.

8. Готовність прийти рятуйте!, оказавшимся вбеде.

9. Особистий приклад офіцера своїм підпорядкованим

10. Майстерне володіння своєю професією від полководця до рядового

Полководець А. В. Суворов провів більше шістдесяти боїв і боїв і жодного не програв. Військова історія вірогідно свідчить про те, що такого набору рис не має ніяка інша армія миру

Військово-професійний патріотизм - явище нематеріальне: не зважити, не виміряти, не прорахувати. Але його значення досить велике. У критичні моменти саме він щораз перетягав чашу ваг сторін, що борються, на користь Росії

Приведемо кілька прикладів для більшої ясності

Хрестоматійний - 28 героїв панфиловцев. Вдуматися: усього 28 чоловік, у тому числі один офіцер. Озброєння - пляшки з “горючкой”, гранати, кілька протитанкових рушниць. Праворуч і ліворуч - нікого. Могли розбігтися й шукай вітру в поле, здатися, і ніхто б не довідався; могли лягти на дно окопу й будь що буде. Але ні того, ні іншого, ні третього не трапилося. Відбили дві танкові атаки: одну - 20 танків, іншу - 30. Половину спалили! По всіх мислимих і немислимих розрахунках вони повинні були програти, адже майже по двох танка на брата. Але адже не програли. Виграли! Сьогодні багато хто не вірять і запитують: чому?

Відповідь у трьох словах - присяга, борг, патріотизм:

o присяга - клятва Батьківщині;

o борг - обов’язок перед Батьківщиною;

o патріотизм - любов Кродине.

Якщо це є у військових людей, вони непереможні. Подвиг двадцяти восьми героїв валить ниц тих, хто хотів би бачити на війні тільки кров, борошна й помилки - теперішн і мнимі - і не зауважувати волі, таланта, уміння й презирства до смерті в ім’я Батьківщини

Pages: 1 2