Визначаються й точно формулюються мети й головні завдання діяльності на планований період. У випадку, коли досягнення загальної мети ( виконанні головного завдання) беруть участь підпорядковані частини (підрозділу) або посадові особи, для них формуються завдання ( подцели), що випливають із загальної. Утвориться дерево цілей (“дерево завдань”) Схема №2;

Визначаються сукупності заходів (операцій, робіт, дій),необхідних для виконання кожного завдання (досягнення кожної мети) і їхнього взаємозв’язку, відповідальні виконавці кожного заходу . Виробляється попередня оцінка потребних ресурсів і часу на кожний захід і “зшивка” загальної програми

На другому етапі - формування оптимального плану :

• • здійснюється “зшивка” усього комплексу заходів у відповідності зі схемою “дерева цілей”;
  • установлюється послідовність заходів і робіт і визначаються строки їхнього виконання, виходячи з виявлених взаємозв’язків. Виробляється розрахунок загального потребного кількості кожного виду ресурсів, результати рівняються з наявними або відпущеними ресурсами, складається перелік обмежень;
  • здійснюється многокритериальная оптимізація ( за часом, всім видам ресурсів, величині внеску кожного заходу в досягнення цілей і інших критеріїв) і вибір оптимального варіанта плану
  • шляхом виявлення дефіцитних ресурсів (часу, фінансів, матеріалів) і визначенні заходів або операцій, виключення яких із плану дозволяє усунути дефіцити й обмеження без зниження можливостей виконання завдань

Продумуються міри нейтралізації можливих негативних наслідків скорочення. Согласовиваются всі показники планів з усіма виконавцями, якщо це необхідно. Приймається рішення по остаточному виборі варіанта плану і його твердженню

У РВСН застосовується ще мережний метод планування, особливо в експлуатації озброєння й військової техніки й капітальному будівництві. Сутність мережного методу планування полягає в тім, що програми робіт і заходів, спрямовані на досягнення конкретно сформульованих цілей , відображаються у вигляді мережних моделей робіт і подій. При цьому робота - це основний елемент мережної моделі, що означає трудовий процес (дій) з витратою часу й ресурсів, очікування - витрата часу без трудових витрат, просто залежність. Робота зображується у вигляді орієнтованого графа (стрілки).

Подія також є основним елементом мережної моделі, що означає факт одержання результату роботи або сукупності робіт. У мережній моделі завжди існує одне або кілька вихідних подій і одна завершальна подія. Вихідна подія означає факт наявності умов готовності для початку робіт і заходів, завершальне - факт досягнення мети

Події відображаються кружками, усередині яких проставляються порядкові номери в масштабі моделі, а над ними можуть записуватися їх найменування

Події з’єднуються між собою графами робіт (паралельними або послідовними), результатом яких вони є. Вихідній події не передують, а за завершальної не випливають ніякі роботи.Графи звичайно підписуються найменуванням роботи й тривалістю часу у відповідних одиницях

Існують централізований (зверху долілиць) і децентралізований (знизу верх) способи розробки мережних планів (моделей) або їхнього сполучення. У РВСН застосовується частіше перший спосіб, використовуваний при розробки мережних моделей невеликого обсягу й полягає в тім, що спочатку будується укрупнена модель без деталізації робіт кожного виконавця. Деталізація здійснюється в міру необхідності при зниженні рівня мережного плану (рівня керування), тобто при розробці приватних мережних моделей

Мережні план - графіки наочні й зручні в роботі при керуванні технологічними процесами, дозволяють виділити критичний за часом шлях процесу, оперативно й обґрунтовано використовувати резерви часу

Послідовний і послідовно-паралельний методи виходячи із принципу централізації в здійсненні планування “зверху долілиць” по рівнях керування : спочатку планування здійснюється у військових організаціях більше високого порядку, потім - на більше низьких уровняхв послідовності :

На практиці у військах застосовується комбинированнийпоследовательно - параллельнийметод, що передбачає попереднє орієнтування підпорядкованих військ по завданнях і основних заходах і одночасний початок роботи на декількох або всіх рівнів. Завершальний етап планування - узгодження й твердження планів , здійснюється послідовно.

По охоплюваному періоді часу планування розділяють на перспективне й поточне, або короткострокове. Стосовно до повсякденної діяльності військової частини й з’єднання перспективним варто вважати річне планування, а поточної - місячне й тижневе .

2. Основні планіруючі документи

РІЧНЕ планування у військових частинах в остаточному підсумку передбачає розробку:

• • Плану підготовки військової частини;
  • Плану підготовки офіцерів і прапорщиків;
  • Плану підготовки підрозділів;
  • Плану роботи служби, відділення, відділу;
  • План удосконалювання УМБ;
  • План роботи методичної ради

МІСЯЧНЕ планування передбачає розробку:

• • Календарного плану основних заходів;
  • Плану роботи служби, відділення, відділу на місяць;
  • Особистого плану роботи командира на місяць;
  • Розкладу занять із офіцерами й прапорщиками

4. Зміст і порядок роботи командиром

(штабу, служб) при плануванні

4.1 Річне планування

Річне планування повсякденної діяльності в з’єднанні й частині проводиться, опираючись на сполучення методів послідовної й паралельної роботи командирів і штабів различногоуровня, що полягає в тім, що загальний задум командира військової частини (з’єднання) видається одночасно всім рівням керування, що дає можливість починати й вести роботу паралельно. Однак остаточне оформлення й твердження планіруючих документів здійснюється послідовно зверху долілиць.

Основним документом річного планування є план підготовки військової частини на рік . За структурою він містить розділи, що включають:

• • заняття й заходи бойової готовності;
  • мобілізаційної готовності;
  • бойового чергування;
  • експлуатації озброєння й техніки;
  • підготовки офіцерів, штабів і підрозділів;
  • виховної й культурно-досуговой роботи;
  • організації внутрішньої служби й підтримки твердої військової дисципліни роботи скадрами.

При здійсненні планування головна своя увага й зусилля командир зосереджує на розробці основного планіруючого документа - плану підготовки військової частини на рік

Основна роль командира військової частини в розробці річного плану полягає в організації інформаційної підготовки планування, т. е:

1. 1. з’ясуванні завдань,
   2. оцінці обстановки й результатів аналізу стану військової частини,
   3. виробленню задуму рішення на планування,
   4. визначенні завдань штабу й групі планування

Вихідними даними для вироблення задуму є :

• • результати ретельного й глибокого аналізу стану бойової готовності військової частини і її підрозділів;
  • вимоги наказів і організаційних вказівок старших начальників, Головного командування виду військ, Міністра оборони;
  • програми бойової підготовки, положення, наставляння, курси, плани старших начальників

Основними документами для з’ясування задуму й вимог старших начальників є наказ Міністра оборони про завдання на черговий рік і організаційні вказівки Головнокомандуючого виду військ

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Мети й завдання повсякденної діяльності частини . З'явився готовий твір.