“Мені дали ім’я при крещенье - Ганна” На рубежі сторіч, напередодні Жовтневої революції, в епоху, вражену двома світовими війнами, у Росії виникла й зложилася одна із самих значних у всій сучасній світовій літературі “жіноча” поезія - поезія Ганни Ахматовій. По вираженню А. Коллонтай, Ахматова дала “целую книгу жіночої душі”. Вона “вилила в мистецтві” складну історію жіночого характеру, виявилася відкривачем обширнейшей і невідомої до того в поезії області. При цьому Ахматова завжди залишалася поетом традиційним, що поставив себе під прапор російської класики, насамперед Пушкіна. “Велика земна любов” - от рушійний початок всієї її лірики. Вірші Ахматової - не просто міркування про любов, не фрагментарні замальовки; гострота поетичного бачення сполучена з гостротою думки: Я на сонячному сході Про любов співаю, На колінах у городі Лободу полю

Але любов у віршах Ахматової не тільки щастя, дуже часто це copyright