Мариус Дальсгор - скромний учитель. 34 роки викладав у муніципальній школі в Нючепинге, 24 роки вчив і виховував своїми книгами дітей. Він написав понад 40 добутків, і майже всі вони, починаючи з найперших повістей, у тім або іншому ступені пов’язані з історією Данії, з морем, з долями датських моряків. «Коли мені ставлять запитання: яка основна, рушійна сила моєї творчості, я можу відповісти на нього в такий спосіб: любов до історії моєї країни й замилування хоробрим і діяльним станом датських моряків» - так визначив зміст своєї творчості сам Мариус Дальсгор.

У його історичних добутках оживають далекі часи й події: морські походи датчан в Естонію в 1219 році («Раб Торкиля», 1932), авантюризм і піратство за старих часів, коли датські вітрильники борознили хвилі океанів («Конунг Ісландії», «Син браконьєра», 1924). Однак більшість історичних повістей Дальсгора найчастіше зрозумілі тільки датчанам («Герой», 1918; «Серен Райок», 1919). Більше значні його добутки, присвячені наполеонівським війнам («Пригоди Йенса Тверстеда», 1921; «Втеча полонених», 1923).

Свідок багатьох подій свого століття, Дальсгор розповів про важкі випробування датських моряків під час першої світової війни («Юнга Петер Расмуссен», 1919; «Буревісник», 1924, і ін.). Разом з героями переживає читач небезпечні подорожі по Північному морю, бачить грізні торпеди, що підстерігають сміливих моряків. Ці повісті відзначені подихом життя, у них відчувається прагнення Дальсгора до щирих і правдивих описів.

«Ціль моя,- говорив він,- полягає в тім, щоб всі мої морські повісті, опора яких у реальній дійсності, малювали образ датського моряка вірогідно, таким, яким він вписав своє ім’я в нашу історію…»

У творчості Дальсгора є безліч добутків, присвячених безпосередньо тим, кому призначені і його повести про моряків. Це книги про дітей і юнаків, так чи інакше пов’язаних з морем.

Становлення характеру дитини, перетворення його з перекірливого, неслухняного й навіть малолітнього злочинця у відмінного вольового моряка («Неможливий», 1926; «Злодій», 1929) -от що насамперед цікавить Мариуса Дальсгора. Герої цих книг, як правило, хлопчата, яким доводиться переборювати численні труднощі, найчастіше боротися й зі своїми власними кепськими похилостями, і з дурним впливом навколишніх. Причому дорослі в цих повістях рисуються завжди як кращі друзі дітей, як їхні перші наставники й заступники («Дивак», 1931; «Кращий друг Ивара», 1936).

Дальсгор - один з популярнейших письменників Данії. Його повести мають більший успіх у нього на батьківщині. І все-таки Дальсгор не був би тим Дальсгором, якого так почитають датчани, не напиши ок в 1935 році свою повість «Син доглядача маяка». Хоча ця книга також продовжує традиції датської морської повісті в його творчості, у ній є ще одна, більше важлива тема - антифашистська.

Після закінчення другої світової війни з’явилися антифашистські книги й книги про датський Опір. Прийшов час оглянутися назад, осмислити минуле, вимовити вирок фашизму. А Мариус Дальсгор дав у своїй повісті свіже, безпосереднє враження. Він беззастережно засудив фашизм і став на сторону його жертв ще в 1935 році. Щирий гуманізм Дальсгора привів його в ряди антифашистів, бути може трохи наївних, але чесних і правдивих. Можна сказати, що Дальсгор є зачинателем антифашистської теми в дитячій літературі Данії, що він проклав шлях книгам про Опір у своїй країні.

«Син доглядача маяка» - своєрідне свідчення життя й настроїв простих людей Данії початку 30-х років. Вони ще спокійно живуть, насолоджуючись скромними людськими радостями, нітрохи не підозрюючи про те, що хвилі коричневої чуми от-от захлиснуть їхню батьківщину, що всього яких-небудь 7 років відокремлює їх від гіркого дня 9 квітня 1940 року, коли прапори із чорною свастикою здіймуться над мереживними вежами Копенгагена. Вони слухають радіо, читають газети, довідаються про трагічні події в Німеччині й Австрії, радуються, що Данія не заражена нацистським божевіллям. Але ніхто не може піти від свого часу, стати стороннім, безвідповідальним його спостерігачем. Ця головна думка книги чітко виражена з найперших її сторінок. У безтурботну радість літніх канікул датського школяра Таге зненацька уриваються страх і заклик інший світу. Сім’я Пе-Дерсен зіштовхується із трагедією фашизму, довідається про беззаконня, сваволю, про концентраційні табори. Безпристрасні газетні повідомлення обертаються для них моторошною явою. І в зіткненні із чужою трагедією розкриваються характери героїв, які Дальсгор малює без помилкового романтизму, просто й реалистично.

Непомітно підводить Дальсгор своїх героїв до вирішальним для них діям. Персонажі книги дані в розвитку, у зіткненні протиріч, у постійній боротьбі почуттів, думок і вчинків, у боротьбі, що просвітлює їхній розум, робить їх сильніше й умудреннее. Під впливом подій міняє свої погляди Хальк. Не однозначний і герой книги Таге - він сміливий і відважний, але це не заважає йому іноді плакати від болю; він чесний і правдивий, але разом з тим схильний до деяких перебільшень і т.д. У такому зображенні героїв виявився реалізм Мариуса Дальсгора.