Порушувати питання про те, що важливіше для людини: матеріальний початок або духовне, побут або життя душі - некоректно. Духовне життя націй завжди залежить від економіки. Ми, українці, не виключення. Духовне відродження українського народу тісно пов’язане з економічною й соціальною ситуацією в нашій країні, коли йде зубожіння значної частини населення, здається, не треба й думати про високі матерії, про духовне життя. Але я не приголосна із цією позицією. Спочатку всіх нагодувати, забезпечити, зробити богатыми, а потім займатися питаннями культури, проблемами духовності - це помилковий шлях. Ще в давньому Римі, тобто до нашої ери, народ вимагав «Хліба й видовищ!» Матеріальне й духовне в ті далекі часи на рівні народної інтуїції існували паралельно. За період збагачення можна втратити ще більше, ніж зараз загублено. Може зложитися так, що буде пізно. У суспільстві споживання відношення до духовних і культурних цінностей теж споживче. Тому потрібно починати зараз. І не з рішення глобальних проблем, а ссебя.

Проаналізуй, що ти читаєш і або читаєш взагалі що-небудь, крім бульварної печатки. Що ти дивишся по «ящику» і чому саме це? Чи знаком ти з літературною спадщиною свого народу? Коли ти останній раз був у театрі? Чи чув ти хоч одну теперішню українську пісню, а не просто пісню українською мовою про те, що «купила мама коня, а кінь без ноги»? Якщо ти не виключиш телевізор, коли там з’явиться капела «Думка» або хор ім’я Г. Мотузки, і хоч один раз послухаєш, що і як вони співають, ти більше не станеш слухати про «безногий кін». Тому що зрозумієш, де сьогодення, а де сміття

Кожний з нас відповідає за свій духовний і культурний ріст. Ніхто за тебе цього не зробить. Один раз, переборовши, може, себе, але дочитай до кінця «Катерину» Т. Шевченко, «Мідний вершник» А. Пушкіна, «Поему без героя» А. Ахматовій. Ти й сам не помітиш, як захочеш прочитати ще й ще раз ці божественні рядки. А потім тебе потягне до інших добутків цих поетів, а потім…

Не клацай, перемикаючи канали телевізора в пошуках чергового бойовика або фільму жахів: нічого нового ти, уже надивившись їх удосталь, не довідаєшся. Ні однієї струни у твоїй душі вони не зачеплять. Від цих бойовиків вона тільки черствіє. А от гарна п’єса Чехова, що співзвучно із сьогоденням, тому що поставлено талановитим режисером, не залишить тебе байдужим, збагатить тебе духовно.

По-моєму, якщо кожний з нас почне роботу над собою з освоєння культурної, історичної й духовної спадщини свого народу, то зникне проблема бездуховності молоді, зникне проблема пошуку національної ідеї

Духовне життя кожної людини й усього народу тісно пов’язана з відродженням у наших душах православної віри. Релігія, як ніщо інше, здатна згуртувати нації. Зразки релігійного мистецтва: духовна музика, церковний живопис і архітектура - будуть прищеплювати й виховувати смак до теперішнього мистецтва, а не до того кітчу, що заповнює собою всі естрадні площі й екрани телебачення

Уверенна, що через 20-30 років питання про бездуховність нашого народу не буде стояти на порядку денному. Виросте таке покоління, що буде вміти відрізняти зразки високого мистецтва від сурогату. Покоління, які відродять духовне життя Встране.