Вплив людини на клімат початок проявлятися кілька тисяч років тому у зв’язку з розвитком землеробства. У багатьох районах для обробки землі знищувалася лісова рослинність, що приводило до збільшення швидкості вітру в земної поверхні, деякій зміні режиму температури й вологості нижнього шару повітря, а також до зміни режиму вологості ґрунту, випару й річкового стоку. У порівняно сухих областях знищення лісів часто супроводжується посиленням курних бур і руйнуванням ґрунтового покриву, що помітно змінюють природної умови на цих територіях

Разом із цим знищення лісів навіть на великих просторах впливає на метеорологічні процеси великого масштабу. Зменшення шорсткості земної поверхні й деяка зміна випару на звільнені від лісів територіях трохи змінює режим опадів, хоча така зміна порівняно невелика, якщо ліси заміняються іншими видами рослинності

Більше істотний вплив на опади може зробити повне знищення рослинного покриву на деякій території, що неодноразово відбувалося в минулому в результаті господарської діяльності людини. Такі випадки мали місце після вирубки лісів у гірських районах зі слабко розвиненим ґрунтовим покривом. У цих умовах ерозія швидко руйнує не захищену лісом ґрунт, у результаті чого стає неможливим подальше існування розвиненого рослинного покриву. Схоже положення виникає в деяких областях сухих степів, де природний рослинний покрив, знищений внаслідок необмеженого випасу сільськогосподарських тварин , не відновляється, у зв’язку із чим ці області перетворюються впустини.

Оскільки земна поверхня без рослинного покриву сильно нагрівається сонячною радіацією, відносна вологість повітря на ній падає, що підвищує рівень конденсації й може зменшувати кількість опадів, що випадають. Імовірно, саме цим можна пояснити випадки непоновлення природної рослинності в сухих районах після її знищення людиною

Інший шлях впливу діяльності людини на клімат пов’язаний із застосуванням штучного зрошення. У посушливих районах зрошення використовується протягом багатьох тисячоріч, починаючи з епохи найдавніших цивілізацій, що виникли в долині Нила й межиріччя Тигру й Ефрата.

Застосування зрошення різко змінює мікроклімат зрошуваних полів. Через незначне збільшення витрати тепла на випар знижується температура земної поверхні, що приводить до зниження температури й підвищенню відносної вологості нижнього шару повітря. Проте така зміна метеорологічного режиму швидко загасає за межами зрошуваних полів, тому зрошення приводить тільки до змін місцевого клімату й мало впливає на метеорологічні процеси великого масштабу

Інші види діяльності людини в минулому не робили помітного впливу на метеорологічний режим скільки-небудь великих просторів, тому донедавна кліматичні умови на нашій планеті визначалися в основному природними факторами. Таке положення початок змінюватися в середині ХХ століття через швидкий ріст чисельності населення й особливо через прискорення розвитку техніки й енергетики

Сучасні впливи людини на клімат можна розділити на дві групи, з якої до першого ставляться спрямовані впливи на гідрометеорологічний режим, а до другого - впливу, що є побічними наслідками господарської діяльності людини

Дана робота ставить своєю метою розглянути в першу чергу другу групу впливів, і, зокрема, вплив людини на вуглецевий цикл

Діяльність людини досягла вже такого рівня розвитку, при якому її вплив на природу здобуває глобальний характер. Природні системи - атмосфера, суша, океан, - а також життя на планеті в цілому піддаються цим впливам. Відомо, що протягом останнього сторіччя збільшувався зміст в атмосфері деяких газових складових, таких, як двоокис вуглецю ( ), закис азоту ( ), метан ( ) і тропосферний озон ( ). Додатково в атмосферу надходили й інші гази, що не є природними компонентами глобальної екосистеми. Головні з них - фторхлоруглеводороди. Ці газові домішки поглинають і випромінюють радіацію й тому здатні впливати на клімат Землі. Всі ці гази в сукупності можна назвати парниковими

Подання про те, що клімат міг мінятися в результаті викиду в атмосфери двоокису вуглецю, з’явилося не зараз. Аррениус указав на те, що спалювання викопного палива могло привести до збільшення концентрації атмосферного й тим самим змінити радіаційний баланс Землі. У теперішній час ми приблизно відомо, яке кількість надійшла в атмосферу за рахунок спалювання викопного палива й змін у використанні земель (відомості лісів і розширення сільськогосподарських площ), і можна зв’язати спостережуване збільшення концентрації атмосферного з діяльністю людини

Механізм впливу на клімат полягає в так званому парниковому ефекті. У той час як для короткохвильової сонячної радіації прозорий, що йде від земної поверхні довгохвильову радіацію цей газ поглинає й перевипромінює поглинену енергію в усіх напрямках. Внаслідок цього ефекту збільшення концентрації атмосферного приводить до нагрівання поверхні Землі й нижньої атмосфери. Триваючий ріст концентрації в атмосфері може привести до зміни глобального клімату, тому прогноз майбутніх концентрацій вуглекислого газу є важливим завданням

Основним антропогенним джерелом викидів є спалювання всіляких видів углеродосодержащего палива. У цей час економічний розвиток звичайно зв’язується з ростом індустріалізації. Історично зложилося, що підйом економіки залежить від наявності доступних джерел енергії й кількості викопного палива, що спалюється. Дані про розвиток економіки й енергетики для більшості країн за період 1860-1973 гг. Свідчать не тільки про економічний ріст, але й про ріст енергоспоживання. Проте одне не є наслідком іншого. Починаючи з 1973 року в багатьох країнах відзначається зниження питомих енерговитрат при росту реальних цін на енергію. Недавнє дослідження промислового використання енергії в США показало, що починаючи з 1920 року відношення витрат первинної енергії до економічного еквівалента вироблених товарів постійно зменшувалося. Більше ефективне використання енергії досягається в результаті вдосконалювання промислової технології, транспортних засобів і проектування будинків. Крім того, у ряді промислово розвинених країн відбулися зрушення в структурі економіки, що виразилися в переході від розвитку сировинної й переробної промисловості до розширення галузей, що роблять кінцевий продукт

Мінімальний рівень споживання енергії на душу населення, необхідний у цей час для задоволення потреб медицини, утворення й рекреації, значно міняється від регіону до регіону й від країни до країни. У багатьох країнах, що розвиваються, значний ріст споживання високоякісних видів палива на душу населення є істотним чинником для досягнення більше високого рівня життя. Зараз представляється ймовірним, що продовження економічного росту й досягнення бажаного рівня життя не пов’язані з рівнем енергоспоживання на душу населення, однак цей процес ще недостатньо вивчений

Можна припустити, що до досягнення середини наступного сторіччя економіка більшості країн зуміє пристосуватися до підвищених цін на енергію, зменшуючи потреби в робочій силі й в інших видах ресурсів, а також збільшуючи швидкість обробки й передачі інформації або, можливо, змінюючи структуру економічного балансу між виробництвом товарів і наданням послуг. Таким чином, від вибору стратегії розвитку енергетики з тією або іншою часткою використання вугілля або ядерного палива в енергетичній системі буде безпосередньо залежати швидкість промислових викидів .

Pages: 1 2