Людина - це частина природи. У результаті розвитку цивілізації людина стала сильніше й уявив себе вище природи. Чи має право він так робити? Адже харчується: він плодами земними: спустошує надра землі; вирубує лісу - фільтри повітря; дихає киснем, викидав в атмосферу тонни шкідливих хімічних речовин; п’є воду, у яку зливаються заводські відходи, харчується продуктами, вирощеними на отруєній землі. Або часто хто-небудь із нас замислюється, а чи надовго вистачить земних ресурсів при такому їх безладному й інтенсивному використанні? Кожний думає: «А, на моє життя вистачить!». И сильно дивується, коли в його країні, у його місті, на його вулиці відбуваються катастрофи: могутні розливи зносять удома або ж вони йдуть під землю; рвуться труби каналізації, і смердючі потоки несуться в ріку, озеро або в море, курорти закриваються, і пити воду ще довго не можна; вибухають АЕС, і земля дарує нам мутантів

Люди, у погоні за престижністю й грошима, винищили багато тварин, деякі види яких уже неможливо відновити, або ж залишилися одиниці в деяких заповідниках. Невже важко зрозуміти, що є хижак і травоїдне тварини? Хижак, переслідуючи тварин, хоче одного - наїстися. Він не вб’є більше, ніж йому потрібно. І в цьому є гармонія, рівноваги. Людина ж знищує все, що бачить, йому потрібно усе більше й більше, він іде семимильними кроками до своєї загибелі. Оглядитеся навколо, подивитеся на мир, зрозумійте, що наша планета існує не для одноразового використання