Літературне життя сучасної Японії | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Літературне життя сучасної Японії

Літературне життя сучасної Японії відрізняється інтенсивністю й більшим різноманіттям. У країні видається більше 200 журналів, щорічно присуджується понад 100 літературні премії за нові добутки. Однак серед цього достатку літературної продукції важко виділити які-небудь провідні художні напрямки або вказати одне-два письменницьких дарування, що визначають епоху. До початку 70-х років пішло з життя сформоване ще в передвоєнні роки покоління таких старих визнаних майстрів слова, як Кафу Натай ( 1879-1959), Хакуте Масамуне ( 1879-1962), Наоя Сига ( 1883-1971), Дзюнъитиро Танидзаки ( 1886-1965) і Ясунари Ка-Вабата (1889-1972). Романи Танидеаки стали значним явищем японської післявоєнної літератури. Широкий резонанс не тільки в Японії, але й за рубежем одержало творчість Кавабата - першого японського письменника, відзначеного Нобелівської премії по літературі. Плин “Післявоєнної літератури”, що зіграло спочатку значну роль у формуванні сучасного етапу японської літератури .„распалось до початку 60-х років, і такі письменники, що входили в нього, як Хиросим Нома (рід в 1915 р.), Синъитиро Накамура (рід в 1918 р.), Риндзо Сиино (рід в 1911 р.) і ін.„продолжают свою творчу діяльність, ідучи кожного своїм шляхом. Помітну роль у літературному житті Японії продовжують грати письменники так. називаних других і третього післявоєнних поколінь. Серед них слід зазначити в першу чергу Кобо Доз (род. в 1924 р.) і Кендеабуро Ое ( род. в 1935 р.). Дбе висунувся в число провідних письменників сучасної Японії завдяки роману “Жінка в пісках” ( 1962р.).У цьому добутку, як і в більшості наступних добутків Абе - дійсність з’являється у вигляді складної, неймовірної із загальноприйнятої точки зору алегоричної ситуації, що відбиває почуття страху й непевності, що переслідують маленької людини в сучасному капіталістичному суспільстві

Кендзабуро Ое у своїх кращих добутках - “Спізніла молодь” (19б2р.), “Футбол I860 року” (1967р.), “Осягнули мене води до душі моє й” (1973р.) - виразив тривогу за майбутнє країни, за долі молодого покоління. У своїх публіцистичних добутках- “Хиросимские записки” (19б5р.), ” Окинавские записки” (1967р.) -письменник виступає на захист ідей миру й гуманізму

Поразка руху протесту проти “договору безпеки” і кризові явища в економіці Японії початку 70-х років викликали серед японської інтелігенції настрою апатії й розчарування, які знайшли відбиття в літературі. Частина письменників відмовилася від висвітлення більших соціально-політичних тим, замкнувши у вузькому колі повсякденності. Ці письменники одержали назву “збіглі в себе” (” интровертного “) покоління ( найко , се-дай ). До них ставляться Сендзи Курою ( род.в 1932 р.), Есикити Фуруи ( род.в 1937 р.), Мейсей Гото ( род.в 1932 р.), Акира Дбе ( род.в 1934 р.) і др.

Наприкінці 70-х років на літературну арену вийшли письменники “покоління молодих” ( ао-але седай ) - Рю Мураками ( род.в 1952 р.), Масахиро Мита ( род.в 1948р.). Кендзи Накатами ( род. в 1946 р.) і ін. Їхня творчість по-своєму також відбила кризову духовну обстановку Японії наших днів

Особливе місце в сучасній японській літературі займає тема робітничого класу.Пагубні наслідки капіталістичної раціоналізації показані в романі Дзюндзи Киносита , (род. в 1914 р.) “Нескінченні рейки” (1965р.). У добутках Киці Накадзато (род. в 1936 р.) зачіпаються проблеми класової боротьби

Прогресивних письменників як і раніше продовжує хвилювати тема війни., її незжиті наслідки. Такий роман Инеко Сата (род. в 1904 р.)” У тіні дерев (1972р.) і переведені в нас “Реквієм” ( 1972р.) Сидзуко Го ( род.в 1929 р.) і “Острів мерців” (1974р.) Сей Кубота (род. в 1921 р.). У прогресивній літературі Японії відбивається серйозне критичне відношення до дійсності й істинно гуманістичний погляд на людину

Культура сучасної Японії - це культура розвиненої капіталістичної держави. Разом з тим у силу особливостей історичного розвитку країни в ній продовжують зберігатися багато старих традицій, що визначають її національна своєрідність

Основою сучасного етапу розвитку японської культури з’явилися зміни в соціально-економічній структурі суспільства, пов’язані з поразкою Японії в другій світовій війні. Ряд демократичних перетворень у передвоєнні й військові роки поліцейських обмежень волі слова, печатки, зборів, віросповідання, обмежень, які перервали природний хід розвитку японської культури нового часу. Хоча демократизація громадського життя Японії обмежилася рамками звичайних буржуазних воль, однак, і це склало настільки разючий контраст із умовами попереднього періоду, що послужило достатнім стимулом для виникнення нового етапу в розвитку японської культури

У театральному мистецтві виступають численні колективи всіляких жанрів і напрямків. У великій жанровій розмаїтості театру сучасної Японії виділяються три основні групи: традиційний класичний театр, жанри якого зложилися у феодальну епоху ( бугаку , ноо , кеге , кабукі): нові національні жанри., що виникли й розвиваються після “революції Мейд-Зи ” у руслі руху за відновлення театру ( симпа , синкокуге-ки , сингеки ), і європейські театральні жанри, розвиток яких помітно активізувалося в післявоєнний період

Основну масу глядачів залучає японський традиційний театр, найважливішим жанром якого є кабукі. Спектаклі кабукі розраховані на масового глядача й улаштовуються в специфічно обладнаних більші театральні приміщеннях

Багато видатних представників традиційного театру були вибрані членами Японської академії мистецтв і нагороджені державними орденами

Важливим заходом, спрямованим на збереження традиційного японського театру, було відкриття в 1966 році першого в історії Японії Державного театру. При ньому створені перші державні школи по підготовці творчої молоді для традиційного національного театру

Значною творчою активністю відрізняється в післявоєнний період діяльність численних театрів сингеки (Сучасна драма).

Не набагато більше половини п’єс репертуару цих театрів належить перу японських драматургів, інші являють собою класикові західної драматургії й п’єси сучасних драматургів різних країн миру. Колективи . демократичного напрямки, що дотримуються, приділяють велику увагу росіянці й радянської драматургії. Так, тільки в 1963-1967 гг. у Токіо були поставлені “На дні” і “Мати” М. Горького, “Дядько Ваня”, “Вишневий сад” і “Чайку” А. П. Чехова. “Піднята цілина” по М. Шолохову, “Злочин і покарання” і “Брати Карамазови” по Ф. М. Достоєвському

Серед акторів і акторок сингеки найбільшою популярністю користуються Корея Сенда , Дзюкити Уно , Осаму Такидзава , Исудзу Ямада , Ясуо Ямамото й др.

Із другої половини 60-х років під впливом нових західноєвропейських віянь широке поширення одержали так звані мікротеатри .

Японське танцювальне мистецтво, як і багато інших видів мистецтва в цій країні, чітко розділяється на традиційне - буї і європейське - балет

З початку XX століття класичний японський танець буї одержав розвиток і поширення поза рамками, традиційного театру. Виникло кілька танцювальних шкіл, очолюваних видатними майстрами. Серед представників цих шкіл з’явилися хореографи й артисти, що прагнуть створити нові сценічні танці на традиційній основі. Ці танці на відміну від класичні сталі називати ” синбуе ” (”нові традиційні танці”).

Поштовхом до розвитку в Японії європейського балету послужили виступи Ганни Павловой в 1922 році, які зробили величезне враження на увесь світ японської хореографії. З’явилися перші вітчизняні фахівці в області балету, що одержали утворення або за кордоном, або в російських педагогів у Японії. Вони стали надалі організаторами й керівниками балетних труп Японії в післявоєнний період. У репертуарі цих труп переважали добутку росіянці й західній балетній класиці

В 1958 році була заснована Японська балетна асоціація, що об’єднала артистів балету й хореографів. Першим спектаклем був “Золотий петушок” (1959 р.), за ним пішли кілька балетних концертів, балети “Павільйон Армиди ” (1958 р.), “Жизель” (1970 р.), “Спляча красуня” (1971 р.), “Ромео й Джульетта” (1972 р.), “Золушка”(1973 р.) і др.

У Японії регулярно гастролюють всі великі балетні колективи миру, у тому числі балет Великого театру, Ленінградський балет, Київський балет і ін. Радянські хореографи й артисти балету надають допомогу балетним школам і колективам Японії

Нерідко наші провідні балерини й балетні пари беруть участь у спектаклях японських труп

Pages: 1 2

Збережи - » Літературне життя сучасної Японії . З'явився готовий твір.

Літературне життя сучасної Японії





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.